29 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1415/16
Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.03.2016 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Головного управління Дергеокадастру в Одеській області, в якому просила визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтованою площею 11,2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 березня 2009 року у цивільній справі № 2-36/09р. за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» Фрунзівського району Одеської області розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах і зобов'язано Фрунзівську районну державну адміністрацію Одеської області виділити позивачу вказану земельну ділянку в натурі із земель запасу, створеного Фрунзівською селищною радою під час передачі землі у колективну класність.
Відділом Держземагенства у Фрунзівському районі Одеської області 13 травня 2014 року за № 25-01-12/1776 надано відомості зі схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань, використання та охорони земель Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області, які містять креслення існуючого використання земельних ділянок, що передбачається до відведення у власність позивача на масиві НОМЕР_3 (за межами населеного пункту), загальною площею 11,2 умовних кадастрових гектарів. Позивач акцентує увагу, що згідно довідки Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області № 2340 від 27 травня 2014 року належна ОСОБА_2 земельна частка (пай) розташована біля масивів НОМЕР_4, площа складає 11,2 умовних кадастрових гектарів та розташована за межами с.Балашове на території Фрунзівської селищної ради. Позивач звертає увагу, що 24.09.2015 р. вона звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 11,2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області (за межами населених пунктів), однак листом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 23 жовтня 2015 року за № ДС-19-15-7777.5-9609/22-15 позивачу протиправно та незаконно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу, площею 611,2 га, на території Фрунзівської селищної ради, оскільки згідно державного акту серії НОМЕР_2 від 25.10.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 12, на право колективної власності КСП "Авангард" на землю, ці землі продовжують перебувати у колективній власності, питання щодо передачі їх до комунальної чи державної власності на даний час не вирішено.
Фрунзівська селищна рада Фрунзівського району Одеської області підтримала позицію позивача.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016р. в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову постанову, якою його позов задовольнити.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
24.09.2015 р. ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 11,2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області (за межами населеного пункту).
До вказаного клопотання подано рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 13.03.2009р. у справі № 2-36/09р., яким визнано, зокрема, за ОСОБА_2 право приватної власності на право на земельну частку (пай) в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» Фрунзівського району Одеської області розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах; зобов'язано Фрунзівську районну державну адміністрацію Одеської області виділити ОСОБА_2 земельну частку (пай) в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» Фрунзівського району Одеської області розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах у натурі із земель запасу, створеного Фрунзівською селищною радою під час передачі землі у колективну власність. Вказане рішення набрало законної сили 24.03.2009р.
Відділом Держземагенства у Фрунзівському районі Одеської області 13.05.2014 р. за № 25-01-12/1776 надано відомості зі схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань, використання та охорони земель Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області, які містять креслення існуючого використання земельних ділянок, що передбачається до відведення у власність ОСОБА_2 на масиві НОМЕР_3 (за межами населеного пункту), загальною площею 11,2 умовних кадастрових гектарів (а.с. 12).
Згідно довідки Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області № 2340 від 27.05.2014 р. належна позивачу земельна частка (пай) розташована біля масивів НОМЕР_4 площа складає 11,2 умовних кадастрових гектарів та розташована за межами с. Балашове на території Фрунзівської селищної ради.
Листом від 23.10.2015 р. № ДС-19-15-7777.5-9609/22-15 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що належна ОСОБА_2 земельна частка (пай) знаходиться на землях колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» Фрунзівського району Одеської області і не повернута до земель державної чи комунальної власності. При цьому відповідач посилається на приписи ст.122 Земельного кодексу України та роз'яснення Держземагенства України щодо можливості розпорядження вищезазначеними землями № 22-28-0.13-16472/1-13 від 16.09.2013р.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості відмови ГУ Держгеокадастру в Одеській області у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.
Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 3 статті 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частиною 1 ст.84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Згідно з ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється зокрема органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Спеціальним законом, який визначає організаційні і правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, є Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часто (паїв)" від 05.06.2003р. № 899-IV.
На підставі аналізу норм зазначеного Закону судом першої інстанції правильно зроблений висновок, що повноваження щодо виділення земельних ділянок, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, а також погодження розроблених проектів відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить сільським, селищним, міським радам та районним державним адміністраціям.
Судом також вірно враховано, що відповідно до ст.122 ЗК України, в редакції, яка діє з 01.01.2013р., повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами.
Аналогічні повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах області надані Головним управлінням Держгеокадастру на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженому наказом Мінрегіонрозвитку від 03.02.2015р. № 14 та зареєстрованому в Мінюсті 18.02.2015р. за № 177/26622.
Згідно з ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
За обставинами справи позивач намагається отримати в натурі земельну ділянку у власність за рахунок земель КСП "Авангард" Фрунзівського району Одеської області, площею 11,2 в умовних кадастрових гектарах.
Згідно даних відділу Держгеокадастру у Фрунзівському районі Одеської області на території Фрунзівської селищної ради колективному сільськогосподарському підприємству «Авангард» був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_5, зареєстрований за № 12 від 25.10.1995 року на загальну площу 4599,0000 га (а.с.78-81).
У 2000 році розроблено Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Авангард» Фрунзівського району Одеської області. Згідно складу земель колективної власності, приведеному в додатку 2 Схеми, із загальної площі 4599,0000 га земель колективної власності підлягають поділу 2660,7000 га (рілля), з них: площа земель колективної власності, що підлягає поділу 2660,7000 га ріллі; землі, що не підлягають поділу і повинні використовуватися сумісно 1679,1000 га землі під залуження; землі під залуження - 1,0000 (рілля) га; землі тимчасової консервації - 449,6000 га; пасовища - 894,5000 га; сіножатті - 334,0000 га; землі, що не підлягають паюванню на площі 259,2000 га (під господарськими шляхами і прогонами - 64,6000 га, під господарським будівлями і дворами -31,0000 га, ліси та інші лісо вкриті площі - 139,6000 га, під водою - 2,0000 га, болота - 11,0000 га, інші угіддя - 11,0000 га). Згідно списку членів КСП «Авангард» 389 осіб отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), з них 358 - отримали державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на фізичну площу 2332,3346 га. Зазначається при цьому, що залишилось із земель у колективній власності земельні ділянки площею 1938,3000 га КСП «Авангард» (а.с.77).
Судова колегія зазначає, що право колективної власності на землю з прийняттям Земельного Кодексу України (2001р.), який не передбачає такого права, за умов відсутності обставин припинення цього права, не перестає існувати у тих суб'єктів, які були наділені ним відповідно до вимог Земельного Кодексу України (1990р.).
На час виникнення спірних правовідносин не надано доказів прийняття рішень про вилучення або викуп земельної ділянки із колективної власності КСП "Авангард", яке володіє нею на підставі державного акту серії НОМЕР_5, зареєстрованого 25.10.1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 12.
Земельний кодекс України передбачає певний порядок, згідно якого земельна ділянка, що знаходиться у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, для суспільних потреб може бути тільки вилучена або викуплена, в порядку встановленому цим Кодексом.
При цьому, вилучення (викуп) земельної ділянки допускається при дотриманні гарантій прав на землю, передбачених розділом V ЗК України та ст. 350 Цивільного кодексу України, якщо рішення про це прийнято компетентним органом з підстав і в порядку, встановлених законом, а власникові земельної ділянки має бути відшкодована її вартість.
Статтею 140 ЗК України визначено підстави для припинення права власності на земельну ділянку. До них віднесено, зокрема, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.
Пунктом „г" ч.1 ст. 143 Земельного кодексу України визначено, що однією з підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку є її викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.
Враховуючи вищевикладене, право колективної власності, яке не припинено у встановленому законом порядку, вважається дійсним, а отже Держгеокадастр в Одеській області не мав законних підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області за межами населеного пункту, площею 11,2 га.
Апеляційна скарга не містить правових підстав на спростування даного висновку.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян