Справа № 344/4448/16-п
Провадження № 33/779/163/2016
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л. Ю.
Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.
02 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3, на постанову Івано-Франківського міського суду від 02 червня 2016 року, -
Вказаною постановою щодо ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України,?
провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
У постанові судді зазначено, що з матеріалів справи, зокрема протоколу серії АП2 № 107693 від 30 березня 2016 року вбачається, що 29.03.2016 року о 16.03 год. по вулиці Тичини, 20, в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_1 в порушення п.п. 10.1, 13.1 ПДР України перед початком руху не переконався у безпеці, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем Citroen C4, н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Однак суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_2, дійшов висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_2, адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не знайшов свого підтвердження в суді, а тому закрив провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з постановою судді, потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу (далі АС), в якій покликається на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, і що винесена постанова є незаконна та необґрунтована, оскільки висновки судді про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення суперечать зібраним по справі доказам. Окрім цього, вказує, що суддя у постанові безпідставно відкинув такий доказ, як протокол про адміністративне правопорушення.
Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин, а постанову скасувати та винести нову, якою ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накласти на нього стягнення.
Під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_3 підтримав подану АС та пояснив, що висновок суду першої інстанції, що причиною ДТП є порушення ним ПДР, внаслідок чого останній не дав дороги зустрічному автомобілю «Газ - 31029» під керуванням ОСОБА_2 і виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення, є невірним, оскільки згідно схеми місяця ДТП та знаків, які були встановлені на даній вулиці, напрямок руху було дозволено тільки в одному напрямку, тобто в якому він рухався. Вважає, що дане ДТП сталося саме з вини ОСОБА_2
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 повністю заперечив доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та пояснив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає, що дана ДТП сталася з вини водія автомобіля «Citroen C4» ОСОБА_3 ОСОБА_2 також пояснив, що рухаючись по вул. П. Мирного, він звернув на вул. Тичини і рухався в сторону вул. Довгої, де неподалік поставив автомобіль на стоянку і пішов по своїх справах, однак через деякий час, він повернувся до вказаного автомобіля. При виїзді ним з даної стоянки зупинився, щоб пропустити зустрічні автомобілі, і в той час водій автомобіля «Citroen C4» ОСОБА_3, який рухався йому назустріч на смузі якого була перешкода, об'їжджаючи цю перешкоду виїхавши на його смугу руху де допустив зіткнення із його автомобілем. Також зазначив, що при виїзді з вул. ОСОБА_5 на вул. Тичини, не було встановлено знаку «односторонній рух» та «рух заборонено».
Від вказаного місця ДТП він мешкає приблизно один кілометр.
Постанову судді щодо нього вважає законною, а тому просить залишити її без зміни.
В засіданні апеляційного суду свідок-інспектор патрульної поліції ОСОБА_6 пояснила, що 29 березня 2016 року вона виїжджала на місце дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), внаслідок якої було пошкоджено легкові автомобілі «Газ - 31029», яким керував ОСОБА_2, та «Citroen C4» під керуванням ОСОБА_3 На місці вчиненої ДТП було встановлено, що водій ОСОБА_2, всупереч вимогам дорожніх знаків «Вїзд заборонено» та «Односторонній рух» виїхав на смугу зустрічого руху, де допустив зіткнення із автомобілем під керуванням потерпілого ОСОБА_3 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Відібравши пояснення у ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7 склавши схему наслідків ДТП, та об'єктивно оцінивши місце розташування вказаних автомобілів, прийшла до переконання, що винуватий у даній ДТП є ОСОБА_2, оскільки він, всупереч вимогам вказаних вище знаків, виїхав на смугу зустрічного руху і в результаті чого і сталася дане ДТП.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_3, який підтримав доводи АС, просить постанову відносно ОСОБА_2 скасувати та притягнути його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП; пояснення ОСОБА_2, який заперечив доводи АС потерпілого, просив постанову судді першої інстанції залишити без зміни; заслухавши пояснення свідка, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу до висновку, що АС потерпілого ОСОБА_3 слід задовольнити частково, виходячи із наступного.
Стосовно покликань потерпілого ОСОБА_3, в АС на те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
З відтиску штампу вхідної кореспонденції Івано-Франківського міського суду видно, що ОСОБА_3, подав АС 21 липня 2016 року, тобто з часу винесення постанови і до подання нею апеляційної скарги минуло більше 10 днів.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 не був присутній в засіданні суду першої інстанції при винесенні постанови суду від 02 червня 2016 року. Разом з тим, як правильно зазначив ОСОБА_3 у своїй АС, що він не був присутній в судовому засіданні, і про дану постанову він дізнався від страхової компанії ПАТ СК «Універсальна» рекомендованим листом від 29.06.2016 року, який він отримав 11 липня 2016 року.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_3 пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а тому його слід поновити.
Стосовно інших апеляційних вимог ОСОБА_3, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Як вбачається із матеріалів справи, суддя не дотримався вказаних вимог закону.
Покликання потерпілого ОСОБА_3 в його АС на те, що суддя не в повній мірі дослідив фактичні обставини справи, є слушними.
В обґрунтування відсутності вини водія автомобіля «Газ - 31029», під керуванням ОСОБА_2, у скоєнні ДТП, суддя послався тільки на показання в судовому засіданні ОСОБА_2 Також відсутність вини ОСОБА_2 мотивував тим що згідно п. 13.4 ПДР, якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода, повинен дати дорогу, і тому причиною даного ДТП є порушення водієм Citroen C4, н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 п. 13.4 ПДР України, який, не дивлячись на наявність на його смузі руху перешкоди, при утрудненому зустрічному роз'їзді не дав дорогу зустрічному автомобілю НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з цим транспортним засобом під керуванням ОСОБА_4.
Обґрунтовуючи необхідність закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, суддя не розкрив суті доказів, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав про них.
Крім того, із змісту постанови не вбачається, що суддя реально дослідив письмові докази по справі і чи дав їм правову оцінку. Також належним чином не заслухав пояснення водіїв та пояснення свідка-очевидця щодо обставин ДТП.
Як правильно зазначено в АС потерпілого, з метою повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, судді слід було ретельно дослідити протокол про адмінправопорушення та додані до нього докази, а саме план-схему місця ДТП , викликати та заслухати пояснення працівника поліції, який складав протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_2, і з'ясувати, чому він, оглянувши місце ДТП, прийшов до висновку, що саме він порушив ПДР, а водій ОСОБА_3 їх не порушував.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд переконаний, що суддя першої інстанції, керуючись виключно доводами ОСОБА_2, однобічно розглянув справу, а тому його висновок про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, був передчасним.
За таких обставин, висновок судді про те, що факт вчинення ОСОБА_2 ДТП не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи по суті, а тому провадження щодо нього слід закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, є необгрунтованим, необ'єктивним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи всі викладені вище обставини, апеляційний суд вважає, що постанова судді є незаконною, а тому її слід скасувати.
Вина водія автомобіля "ГАЗ - 31029" ОСОБА_2, у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адмінправопорушення від 30 березня 2011 року (а.с.1), з якого вбачається, що саме ОСОБА_2 порушив п.10.1, 13.1 ПДР; план-схемою наслідків ДТП (а.с.2), письмовим поясненням потерпілого ОСОБА_3 (а.с.4) та частково поясненням водія ОСОБА_2 (а.с.3), які вони надали відразу після ДТП; письмовими поясненнями свідка-очевидця ОСОБА_7 (а.с.5) поясненнями під час апеляційного розгляду потерпілого та свідка - працівника поліції ОСОБА_6 про те, що саме з вини ОСОБА_2 трапилась ДТП, внаслідок якої були пошкоджені вищезгадані транспортні засоби.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_2 повинен був врахувати, дорожню обстановку, а саме наявність дорожніх знаків на певній ділянці дороги, зокрема «односторонній рух», інтенсивність і рівень організації дорожнього руху. Однак, водій ОСОБА_2 цього не зробив, виїхав на зустрічну смугу, рух заборонений, що і призвело до ДТП.
Апеляційний суд не бере до уваги показання ОСОБА_2 про його невинуватість у вчиненні даного ДТП, вважає, що вони спрямовані на його вигородження від відповідальності.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП повністю доведена, а тому постанову суду першої інстанції щодо нього слід скасувати, як незаконну.
З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_2 вчинив адмінправопорушення 29 березня 2016 року. Однак, на час апеляційного розгляду строки накладення на водія ОСОБА_2 адміністративного стягнення, які встановлені ст.38 КУпАП, сплили.
З урахуванням встановленого, провадження в цій справі слід закрити з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього ж Кодексу.
За таких обставин, АС потерпілого ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_3, строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову Івано-Франківського міського суду від 02 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 та постановити нову, якою його визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі ст.38 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк