Справа № 349/1209/15-к
Провадження № 11-кп/779/319/2016
Категорія ст. 122 ч.1 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
01 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015090210000233 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 26 квітня 2016 року, згідно якого
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Долиняни Рогатинського району Івано - Франківської області, проживає АДРЕСА_1 ,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_6
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 вважає, що вирок суду першої інстанції є необґрунтованим, у зв'язку з тим, що суд ретельно не дослідив всі фактичні обставини справи та не надав їм належну оцінку. Зазначає, що ОСОБА_9 звернулася у медичну установу за наданням медичної допомоги тільки 01.09.2015 року, а із заявою до правоохоронних органів 04.09.2015 року, тобто після вчиненого правопорушення, тому тілесні ушкодження наявні на тілі ОСОБА_9 могли утворитися після конфлікту з кимось іншим. Просить вирок Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 26 квітня 2016 року скасувати. У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України - виправдати.
Потерпіла ОСОБА_9 подала заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 , зазначає, що вирок суду є законним і обгрунтованим, так як в ході розгляду справи Рогатинським районним судом, повно та правильно встановлені всі обставини, які мають значення для справи, окрім цього дана належна юридична оцінка доказам по справі. Просить вирок Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 26.04.2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 без задоволення.
За вироком суду ОСОБА_6 , громадянку України, з вищою освітою, не одружену, працюючу поваром в ПГК «Школярик», раніше не судиму, визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначено покарання у виді виправних робіт строком на 6 (шість) місяців з відрахуванням в користь держави 10% заробітку.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_9 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 1500 гривень моральної шкоди, 2000 гривень витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката. Всього 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 заподіяла потерпілій ОСОБА_9 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, за наступних обставин.
29 серпня 2015 року біля 12 год. ОСОБА_6 , перебуваючи між своєю земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_10 , які розташовані по АДРЕСА_2 , під час словесної суперечки на ґрунті особистих неприязних відносин умисно нанесла один удар лопатою в область правої руки потерпілої ОСОБА_9 спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистальних метапіфізів обох кісток правого передпліччя без зміщення кісткових уламків, садна в ділянці нижньої третини правого передпліччя, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
По справі заявлено цивільний позов про відшкодування потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди в сумі 500,00 гривень, моральної шкоди в розмірі 5 000,00 гривень та витрат на правову допомогу в сумі 2 000,00 гривень.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити;
- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_6 просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін;
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Ухвалений вирок судом першої інстанції в силу ст. 370 КПК України є законним, обґрунтованим і вмотивованим, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, і відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального провадження і його висновок про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України підтверджується наведеними у вироку доказами, що ґрунтуються на всебічному, повному і безпосередньому дослідженні всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, яким дана належна правова оцінка.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції беручи до уваги показання потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також документи які були дослідженні під час судового розгляду, обґрунтовано прийняв їх як докази винуватості обвинуваченої, і після безпосереднього дослідження, давши їм належну правову оцінку, прийшов до правильного висновку, що дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України.
Тому посилання в апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_6 на те, що суд першої інстанції ретельно не дослідив всі фактичні обставини справи та не надав їм належної оцінки, оскільки в їхньому конфлікті з ОСОБА_9 жодним чином не було завдано їй тілесні ушкодження є безпідставними.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд першої інстанції, дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику, має постійне місце роботи, вдова, на утримані одна неповнолітня дитина та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 в силу ст. 66 КК України, судом визнано неправомірну поведінку самої потерпілої, яка частково спровокувала конфлікт та наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_6 є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання виходячи з вимог ст. 50 КК України .
Окрім цього, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 409 КПК України для скасування вироку суду першої інстанції, так як суд призначив покарання та врахував всі обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого згідно вимог ст. 65 КК України з врахуванням особи обвинуваченої та обставин що пом'якшують та обтяжують покарання в силу ст.ст. 66, 67 КК України, і належним чином мотивував призначене покарання в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України, виправні роботи.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 слід залишити без задоволення як необґрунтовану, оскільки доводи наведені в ній повністю спростовуються наявними доказами, що покладені в основу написання вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишити - без задоволення, вирок Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 26 квітня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_15