Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №336/8618/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.
Провадження №22-ц/778/2939/16 Суддя-доповідач: Кримська О.М.
30 серпня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Кримської О.М.,
суддів: Дашковської А.В.,
Подліянової Г.С.,
секретаря Мельник З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому зазначала, що з 01 грудня 2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі відповідачем, який рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2015 року було розірвано.
У лютому 2014 року, подружжям за спільні кошти було придбано автомобіль ВАЗ-НОМЕР_4, держаний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстроване за відповідачем.
Вважає, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, при поділі якого частки сторін є рівними та становлять 1/2 частину для кожного.
В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивачка визначила суму грошової компенсації вартості 1/2 частини спірного автомобіля в розмірі 52 749 грн. 75 коп., виходячи з показника середньої вартості продажу автомобілів відповідного класу, що обчислюється сумою в 105 499 грн. 50 коп.
Посилаючись на вказані обставини остаточно просила суд здійснити поділ автомобіля ВАЗ-НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1 наступним чином: виділити вказаний автомобіль ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля у розмірі 52 749 грн. 75 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2016 року позов задоволено.
Передано ОСОБА_3 у власність автомобіль ВАЗ НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2007 року випуску.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсацій вартості 1/2 частини автомобіля ВАЗ НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2007 року випуску, 52 749 грн. 75 коп., а також судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп..
Стягнуто з ОСОБА_3 у дохід держави 40 грн. 30 коп. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) (а.с.68-69).
Позивачка та відповідач в судове засідання не з'явились , приймають участь в судовому засіданні через своїх представників.
З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 01.12.2012 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2015 року (а.с.4).
Згідно із відповіддю Регіонального сервісного центру в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України №31/8-159 вих. від 10.02.2016 року автомобіль ВАЗ марки НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2007 року випуску з 17.10.2007 року по 15.02.2014 року належав ОСОБА_5, та 15.02.2014 року був перереєстрований на відповідача ОСОБА_3 (а.с.31).
Відповідно до довідки-рахунку серії НОМЕР_3 від 15.02.2014 року ОСОБА_3 було продано і видано автомобіль ВАЗ марки НОМЕР_4, двигун НОМЕР_5, кузов НОМЕР_2 вартістю 44 017 грн. (а.с.33).
На аркуші справи 32 міститься заява №35547149 від 15.02.2014 року, підписана ОСОБА_3, про перереєстрацію на нового власника за довідкою-рахунком автомобіля ВАЗ марки НОМЕР_4, кузов НОМЕР_2, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не є власником спірного автомобіля спростовуються вищеназваними доказами.
Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Цивільного кодексу України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Спірний автомобіль є саме такою річчю, оскільки його поділ без втрати цільового призначення неможливий.
Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що порушене право позивачки підлягає захисту в обраний нею спосіб, оскільки автомобіль ВАЗ-НОМЕР_4, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, придбаний за час шлюбу, тому в силу вимог ст. 60 СК України є їхньою спільною сумісною власністю та частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Стягуючи компенсацію вартості 1\2 частини спірного автомобіля на користь позивачки, районний суд дійшов вірного висновку, що вказане майно є неподільним, а позивачка заявила позовні вимоги щодо стягнення на її користь компенсації вартості, належної їй 1\2 частини спірного автомобіля, та визначив дійсну вартість майна на час розгляду справи на підставі наданих позивачкою доказів вартості автомобіля, яка відповідачем в установленому законом порядку не спростована.
До того ж, представник відповідача в судовому засідання суду апеляційної інстанції пояснила, що доказів щодо вартості автомобіля ними не надаються, оскільки відповідач вважає, що спірний автомобіль не є спільною власністю подружжя.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів для спростування висновків суду першої інстанції, передбачених статтями 57,58,59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.
З мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для ухвалення нового рішення по справі, або зміни рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий О.М. Кримська
Судді: А.В. Дашковська
Г.С. Подліянова
Дата документу Справа №