Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 314/1609/16 головуючий у 1 інстанції Кофанов А.В.
провадження № 22-ц /778/3286/16 суддя-доповідач Осоцький І.І.
30 серпня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Осоцького І.І.,
суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.
за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» про визнання договору припиненим,
В лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СВК "Вільнянськ"про визнання договору припиненим, зазначивши, що 01.07.2004 року він уклав з відповідачем договір оренди землі, за яким передав йому у користування свою земельну ділянку площею «1,51 га. строком на 10 років. Державна реєстрація договору відбулася 05.04.2007 року.
Позивач вважає, що моментом укладення договору є момент його підписання, а тому вважає, що його дія припинилася 01.07.2014 року.
У зв'язку з зазначеним, позивач просив суд визнати припиненим укладений з відповідачем договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004 року.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 травня 2016 року позов задоволено.
Визнано припиненим договір оренди земелі, укладений 01.07.2004 року між ОСОБА_2 та СВК «Вільнянськ».
СВК «Вільнянськ» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд обгрунтовно вважав його доведеним матеріалами справи.
Судом встановлено, що 01.07.2004 року ОСОБА_2 уклав з відповідачем договір оренди землі, за яким передав йому у користування свою земельну ділянку площею «1,51 га. строком на 10 років. Проте державна реєстрація договору відбулася лише - 05.04.2007 року.
За нормами ст.19 Закону України „Про оренду землі", в тому числі і в редакції на час укладення цього договору оренди землі, передбачено, що строк дії оренди землі визначається за згодою сторін.
Згідно ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державною фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Тому суд правильно вважав, що строк оренди землі має відліковуватися саме з часу його підписання сторонами, а не з часу державної його реєстрації.
Наведене узгоджується з Правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-162ц13 від 19.02.2014 року, яка є обов"язковою згідно вимог норм ст.360-7 ЦПК України для всіх судів України та якою передбачено, що в момент державної реєстрації договору оренди землі набирає чинності(набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.
При цьому матеріали справи не містять пропозицій з боку орендаря про поновлення строку дії укладеного сторонами договору оренди, а навпаки мається лист орендодавця на адресу орендаря від 10.07.2014 року про небажання продовжувати дію договору оренди землі з відповідачем.
За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення суду у цій справі про задоволення позову є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судом норм діючого законодавства при рогляді цієї справи.
Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» відхилити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 травня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: