Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 329/1194/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Покопцева Д.О.
Провадження № 22-ц/778/2649/16 Суддя-доповідач Поляков О.З.
31 серпня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Полякова О.З.
Суддів Спас О.В.
Воробйової І.А.
При секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року по справі за позовом прокурора Чернігівського району Запорізької області до Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, треті особи - Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області, реєстраційна служба Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області, Чернігівська районна рада Запорізької області, -
У жовтні 2015 року прокурор звернувся до суду з позовом до Чернігівської РДА Запорізької області, ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, треті особи - Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області, реєстраційна служба Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області, Чернігівська районна рада Запорізької області.
В обґрунтування позову зазначав, що 29.01.2009 року районною професійною комісією з питань створення фермерських господарств Чернігівської РДА Запорізької області відповідачу надано дозвіл на створення фермерського господарства.
16 квітня 2010року Чернігівською РДА прийнято розпорядження №149 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_3, а 17.11.2011р. - розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства.
17 листопада 2011 року розпорядженням Чернігівської РДА Запорізької області ОСОБА_3 надано у власність, земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області в контурі №79, площею 7,6500га.
22 лютого 2012 року відповідач отримав державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку серії НОМЕР_1.
Прокурорською перевіркою встановлено, що розгляд заяви ОСОБА_3 про отримання земельної ділянки Чернігівською РДА було проведено без належної перевірки, з формальним підходом до вирішення заяви громадянина, що створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності.
Після одержання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 не створив фермерського господарства, що свідчить про відсутність його намірів займатися фермерством, і земельна ділянка використовується ним всупереч інтересам держави, встановлених ЗУ «Про фермерське господарство».
Враховуючи викладене прокурор просив суд поновити строк позовної давності для звернення до суду з позовом, мотивуючи тим, що про порушення інтересів держави прокурор дізнався після отримання у червні 2015 року відповідної інформації від Чернігівської РДА; визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Чернігівської РДА №149 від 16.04.2010року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_3.».; визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Чернігівської РДА №467 від 17.11.2011року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_3.»; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 22.02.2012 року; скасувати державну реєстрацію право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 7,6500га, яка знаходяться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області (контур №79); зобов'язати ОСОБА_3 повернути на користь держави - в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області земельну ділянку площею 7,6500га, яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, контур №79, шляхом підписання акту прийому-передачі; вирішити питання про судові витрати.
Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року позов задоволено частково
Поновлено строк позовної давності для звернення до суду.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Чернігівської районної державної адміністрації № 149 від 16 квітня 2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_3.».
Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Чернігівської районної державної адміністрації № 467 від 17 листопада 2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_3.».
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 22 лютого 2012 року ОСОБА_3
Зобов'язано ОСОБА_3 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку, площею 7,65га, яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, контур № 79, шляхом підписання акту прийому-передачі.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1001,40 грн.
Стягнуто з Чернігівської РДА Запорізької області на користь держави судовий збір в сумі 1001,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, позов прокурора залишити без розгляду.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи 29 січня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Чернігівської РДА з заявою про надання дозволу на отримання землі у розмірі середньої частки (паю) на території Чернігівської селищної ради для ведення фермерського господарства (а.с.14).
29 січня 2009 районною професійною комісією з питань створення фермерських господарств Чернігівської РДА ОСОБА_3 було надано дозвіл на створення фермерського господарства, та головуючим комісії видано відповідний висновок № 7 від 29.01.2009р. (а.с.68).
16 квітня 2010 року на підставі зазначеного висновку та заяви ОСОБА_3, Чернігівською РДА прийнято розпорядження №149 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_3, а 17 листопада 2011року - розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 (а.с.21-22)
Останнім розпорядженням було вирішено надати ОСОБА_3 у власність, для ведення фермерського господарства, земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області в контурі №79, площею 7,6500 га.
22 лютого 2012 року ОСОБА_3 отримав державний акт серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №232558461000972 (а.с.22).
Правовою позицією Верховного суду України (справа 6-2902цс15 від 03.02.2016 р.), при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, згідно із статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.
Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону № 973-IV умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.
Згідно до вимог ч.1 ст.7 Закону № 973-IV у заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.
Заява ОСОБА_3 про надання земельної ділянки ні в якому разі не відповідає формі яка передбачена вимогами Закону.\а.с.14\
Відповідачами не наведено жодного доказу того, що ОСОБА_3 дійсно мав фінансову спроможність та трудові ресурси для ведення фермерського господарства, дана обставина не перевірялась при наданні йому землі у власність.
ОСОБА_3 не було надано жодного документу, які б підтвердили витрати та прибутки його, як фермера, окрім квитанцій про сплату земельного податку (а.с.74), який він і так повинен сплачувати як власник.
Окрім цього згідно протоколу № 1 засідання районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств від 29.01.2009 року як правову підставу для задоволення заяви відповідача ,зазначено наявність домовленості між фг «Тріо» та ОСОБА_3 про надання останньому необхідної техніки.
Належні докази цього, а саме договори, акти прийому - передачі, розрахунки за використання техніки по справі відсутні.
Районним судом встановлено, що Чернігівська РДА, як орган державної виконавчої влади, всупереч положенням ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», не пересвідчилась в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, належну перевірку заяви не провів, чим допустив формальний підхід до вирішення заяви громадянина, створивши передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції розглянувши справу ,вірно прийшов до висновку ,що відповідач ОСОБА_3 не мав законних підстав для отримання у власність земельної ділянки, тому оскаржувані розпорядження підлягають скасуванню як незаконні.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, те що державний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку площею 7,6500 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка знаходяться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області (контур №79), оскільки розпорядження Чернігівської РДА прийняті в порушення вимог ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» та всупереч положенням ст.19 Конституції України.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги прокурора щодо скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що рішення суду щодо визнання недійсним державного акту на право власності на вищезазначену земельну ділянку на ім'я відповідача само по собі є підставою для скасування реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за цією особою, та ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачена певна процедура скасування реєстрації права власності особи на земельну ділянку.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити
Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року у цій справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: