Дата документу Справа №
Єдиний унікальний №311/24/14 Головуючий у 1 інстанції: Кочева І.В.
Провадження № 22-ц/778/1509/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
«30» серпня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
ОСОБА_2,
секретар: Мельник З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Норт» про стягнення заборгованості,
В січні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ТОВ «Кредитні ініціативи» за договорами факторингу від 28 листопада 2012 року набуло права кредитора за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13 грудня 2006 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого став ПАТ «Сведбанк», та позичальником ОСОБА_3
Станом на 01 листопада 2013 року ОСОБА_3 внаслідок невиконання своїх зобов'язань по кредитному договору має прострочену заборгованість: за кредитом - 8101,85 дол.США, що за курсом НБУ на 01 листопада 2013 року становить 64 758 грн. 09 коп.; за відсотками - 5 575,32 дол. США, що за курсом НБУ на ту ж дату становить 44 563 грн. 53 коп.; пеня - 9 055,27 дол.США, що за курсом НБУ становить 72 378 грн. 77 коп.
На виконання умов договору ОСОБА_3 була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, яка ним не виконана, що на думку банку, дає йому право вимоги про стягнення заборгованості з відповідача по кредиту, відсоткам, неустойки за невиконання умов договору.
На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 181 700 грн. 39 коп. та судові витрати в розмірі 1817 грн.
В судовому засіданні ухвалою від 07 жовтня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ виробничо-комерційне підприємство «Норт».
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу , в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03 червня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено з інших правових підстав.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 грудня 2015 року касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 03 червня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно зі ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вже є рішення про стягнення цієї ж суми боргу за цим кредитним договором на користь ПАТ «Сведбанк», і після відступлення банком вимог за кредитом ТОВ «Кредитні ініціативи» мало ставити питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, а не звертатися до суду з цим позовом.
Проте погодитися з таким рішенням суду першої інстанцій не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим з виконанням усіх вимог цивільного судочинства, згідно з законом, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.12.2006р. ОСОБА_3 уклав з АКБ «ТАС-Комерцбанк» кредитний договір № 0701/1206/88-292, за яким отримав у кредит 30 000 доларів США на строк по 12.12.2016 р. (т.1, а.с.5-8).
Правонаступником за цим договором є ПАТ «Сведбанк».
28.11.2012р. між ПАТ «Сведбанк» та Факторинговою Компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, за яким банк відступив фактору права вимоги за кредитними договорами, у тому числі, за договором від 13.12.2006 р. ОСОБА_3 з АКБ «ТАС-Комерцбанк» №0701/1206/88-292, за яким ОСОБА_3 надано кредит 30000доларів США на строк по 12.12.2016 р. (т.1, а.с.17-21).
28.11.2012р. Факторинговою Компанією «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за яким ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги за кредитними договорами, у тому числі, за договором від 13.12.2006р. ОСОБА_3 з АКБ «ТАС-Комерцбанк» №0701/1206/88-292 за яким ОСОБА_3 надано кредит 30 000 доларів США на строк по 12.12.2016р. (т.1, а.с.24-33).
Згідно з положеннями розділу І договору про відступлення права вимоги від 28.11.2012р. підписання сторонами Реєстру позичальників засвідчує передачу (відступлення) права вимоги первісним кредитором новому кредитору, а розмір основних грошових зобов'язань щодо кожного окремого позичальника, що виникли та існують (незалежно від того, чи настав їх строк виконання) станом на день підписання сторонами Реєстру позичальника, зазначається в Реєстрі позичальників.
В ухвалі від 16.12.2015р. Вищий спеціалізований суд України, скасовуючи рішення апеляційного суду Запорізької області від 03.06.2015р. про відмову в задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" в повному обсязі та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, зазначив, що апеляційний суд належним чином не перевірив твердження і заперечення сторін, розміру заборгованості, дійсного переходу права вимоги від Банку до ТОВ "Кредитні ініціативи" ( т.2, а.с. 135-136).
Виконуючи вказані рекомендації вищого суду апеляційним судом при новому розгляді справи у судове засіданні 07 червня 2016р. колегією суддів було оглянуто нотаріально завірену копію Реєстру позичальників та встановлено, що договір №0701/1206/88-292 від 13.12.2006р., укладений з ОСОБА_3 також ввійшов до цього Реєстру (т.3, а.с.22).
Вказані відомості відповідають первісно наданому позивачем ОСОБА_4 з Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 28.11.2012р., зробленого та посвідченого аналітиком ОСОБА_5 ( т.1, а.с.33), який дійсно згідно з наказом (розпорядженням) № 05/11 від 05.11.2012р. працює аналітиком у ТОВ "Кредитні ініціативи" та мав повноваження на подання і посвідчення витягів з договорів факторингу, з договорів купівлі-продажу прав вимоги, договорів відступлення права вимоги та додатків до них, про що безпосередньо зазначено у наданій йому нотаріально посвідченій довіреності.
Судом апеляційної інстанції досліджені матеріали цивільної справи №2/802/11/2012р., в якій 18 червня 2012р. за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 Василівським районним судом Запорізької області ухвалене рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006р., укладеним ОСОБА_3 з АКБ «ТАС-Комерцбанк».
Так, заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області: :від 31 березня 2011 року по справі №2-32/11 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006р., укладеним ОСОБА_3 з АКБ «ТАС-Комерцбанк» з відповідача стягнуто 8101,85 доларів США заборгованості за кредитом та 22,05 доларів США заборгованості по процентам станом на 09 січня 2009 року (т1, а.с.213).
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 травня 2011 року 3аочне рішенням Василівського районного суду Запорізької області :від 31 березня 2011 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (т.3, а.с.43).
18 червня 2012р. Василівським районним судом Запорізької області ухвалене рішення по справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3, з відповідача на користь ПАТ «Сведбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006р., яка станом на 09 січня 2009 року становить 8123,90 доларів США та складається з: 8101,85 доларів США - заборгованості за кредитом та 22,05 доларів США - заборгованості по процентам (т1, а.с.145-146).
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що сума заборгованості обчислена з грудня 2006 р.
З огляду на викладене, заперечення представника відповідача про те, що з ОСОБА_3 на користь первісного кредитору ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006р. стягнуто двічі за двома рішеннями Василівського районного суду Запорізької області: :від 31 березня 2011 року по справі №2-32/11 та від 18 червня 2011 року не заслуговують на увагу.
При ухваленні рішення суд керується ст.ст. 526, 543, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, за якими зобов'язання за договором, у тому числі за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути за сплатою процентів, є обов'язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, з застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оформлюючи відступлення права вимоги (ст. ст. 513, 514, 516, 517, 651, 1077, 1078, 1082, 1084 ЦК України), банк і фактор не обумовлювали змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, тож до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Досліджуючи питання щодо наявності у ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006р. та її розміру станом на момент звернення з позовом ТОВ "Кредитні ініціативи", колегія встановила наступне.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, ст.559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За розрахунком ТОВ «Кредитні ініціативи», який містить рух коштів на рахунку ОСОБА_3, починаючи з 2006 року, станом на 01 листопада 2013 року невиконані зобов'язання ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором становлять 124 409 гривень 17 коп. та складаються з: простроченої заборгованості за кредитом - 8101, 85 дол. США (що за курсом НБУ станом на 01 листопада 2013 року становить 64 758 грн. 09 коп.); заборгованості за відсотками - 5 575,32 дол. США (що за курсом НБУ на ту ж дату становить 44 563 грн. 53 коп.); пені, що за останні 12 місяців становить 14 774 грн. 43 коп.) ( т.3, а.с.34-35). Цей розрахунок не оскаржувався відповідачем.
На момент переходу прав за вказаним кредитним договором Василівським районним судом Запорізької області ухвалене рішення 18.06.2012р. по справі №2/802/11/2012р., за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення за кредитним договором від 13.12.2006р., укладеним ОСОБА_3 з АКБ «ТАС-Комерцбанк» № 0701/1206/88-292 заборгованості станом на 09 січня 2009 року, яка становить: 8123,90 доларів США ( що еквівалентно 62 554 грн. 04 коп.) та складається з заборгованості за кредитом - 8101,85 доларів США, заборгованості по процентам - 22,05 доларів США ( що еквівалентно 169 грн.79 коп.).
Суд першої інстанції, встановивши, що відбулася заміна кредитора в зобов'язанні, та рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 18.06.2012р. на користь первісного кредитора ПАТ «Сведбанк» стягнуто заборгованість в сумі 8123,90 доларів США за грошовим зобов'язанням по кредитному договору від 13.12.2006р. станом на 09.01.2009 року, не виконав вимоги процесуального права щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, не перевірив доводів позивача про наявність боргу та його суму, правильність розрахунку та складові боргу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладання мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Статтями 58, 59 ЦПК України передбачено поняття належності та допустимості доказів.
З огляду на вищевикладені обставини, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0701/1206/88-292 від 13.12.2006р. станом на 09 січня 2009 року, в розмірі 8123,90 доларів США (що еквівалентно 62 554 грн. 04 коп.), за якими Василівським районним судом Запорізької області вже ухвалене рішення 18.06.2012р., підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Статтями 58, 59 ЦПК України передбачено поняття належності та допустимості доказів.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання ОСОБА_3 рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18.06.2012р. про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8123,90 доларів США ані на користь первинного кредитора, ані на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».
Відповідно до п.8.1 кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної ставки Національного Банку України від суми простроченої заборгованості (т.1, а.с.6).
Заява відповідача про застосування строку позовної давності та відмову в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» з посиланням на те, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором настав 25 серпня 2008 року ( протягом 10 днів з дня отримання вимоги банку про дострокове повернення кредиту), а тому перебіг позовної давності закінчився 24 серпня 2011року, не підлягає задоволенню, оскільки первісний кредитор ПАТ «Сведбанк» з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з звернувся до суду 12.02.2009 року, рішення по справі судом ухвалено 12 червня 2012 року. З позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось 02.01.2014 року (т.1, а.с.1).
За вказаних обставин, позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором станом на 01 листопада 2013 року підлягають задоволенню частково в загальній сумі 59 161 гривня 72 коп., в тому числі заборгованість за відсотками - 44 387 грн. 29 коп.( що за курсом НБУ становить 5553, 27 доларів США), пеня - 14 774 грн. 43 коп., а рішення суду згідно з п.4 ч.1.ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За матеріалами справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1817 грн.(т.1, а.с.4) та 908 грн.50 коп. (т.1, а.с.181) , які підлягають стягненню з відповідача частково, пропорційно до суми задоволених вимог: за подання позову - 594 грн.75 коп., та за подання апеляційної скарги - 297 грн.37 коп., всього - 892 грн.12 коп. (а.с.4,5).
Керуючись ст.ст. 223, 307, 309, 316,317 ЦПК України , колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13 грудня 2006 року станом на 01 листопада 2013 року в загальній сумі 59 474 гривні 83 коп., в тому числі заборгованість за відсотками - 44 387 грн. 28 коп.(що за курсом НБУ становить 5553, 27 доларів США), пеня - 15 087 грн. 55 коп.
Закрити провадження у справі за позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13 грудня 2006 року, станом на 09 січня 2009 року у розмірі 8123,90 доларів США (що еквівалентно 62 554 грн. 04 коп.), за яким Василівським районним судом Запорізької області ухвалене рішення від 18.06.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір у сумі 892 гривні 12 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: