Справа № 2-370
2009р.
h
РІШЕННЯ Іменем України
31 березня 2009 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,
в особі головуючого судді Ральця Р.В.
при секретарі Пилипчук В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
В обгрунтування своїх вимог, позивачка посилається на те, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду, про що свідчить актовий запис № 124 від 12 червня 2008 року.
Від спільного подружнього життя мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтві про народження яких відповідач записаний батьком.
Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, які знаходяться повністю на її утриманні.
Крім того син ОСОБА_4 є інвалідом дитинства і потребує постійного санаторно- курортного лікування, оперативного втручання. Для огляду постійно змушена їздити в м. Рівне на консультації до лікарів, що вимагає додаткових витрат. Для сина придбала за свої кошти слуховий апарат, вартістю 5980 гривень.
Таким чином, крім обов"язкової щомісячної сплати аліментів, які зобов"язаний сплачувати на дітей відповідач, він зобов"язаний нести витрати на лікування сина-інваліда, як одноразові так і додаткові щомісячні.
Просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку на двох дітей.
Окрім цього, додатково просить стягнути з відповідача на її користь 400 гривень щомісячно на утримання дитини інваліда та 5980 гривень у відшкодування витрат пов'язаних з придбанням слухового апарата.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що діти повністю знаходяться на її утриманні. Сама утримувати та забезпечувати їм нормальний життєвий рівень немає можливості. Для сина, який постійно хворіє потрібні значні кошти на лікування, а відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу. Просить її позов задоволити у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що на даний час працює водієм по перевезенню пасажирів міжміського сполучення у приватній фірмі та має мінливий дохід. Періодично допомагає позивачці у придбанні одежі, продуктів харчування, надає кошти для придбання медичних препаратів для лікування. Стверджує що частково в сумі 3000 гривень повернув позивачці кошти за
придбання слухового апарату для дитини інваліда. Із заявлених вимог визнає позовні вимоги в частині сплати коштів по аліментах на утримання дітей. Інші позовні вимоги заперечує, оскільки їх вважає необґрунтованими, та немає можливості сплачувати додаткові кошти по утриманні дитини інваліда. Зауважив, що позивачка отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною інвалідом. Окрім цього, на даний час уклав шлюб з іншою жінкою.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні дав свідчення про те, що він являється батьком відповідача по справі. По дорученню свого сина неодноразово передавав позивачці продукти харчування та одяг для дітей.
Свідок ОСОБА_6 дала свідчення про те, що на даний час являється дружиною відповідача. Ще до одруження була свідком того, що ОСОБА_2 передавав кошти в сумі 3000 гривень позивачці для часткового відшкодування коштів за придбання слухового апарату дитині - інваліду.
Вислухавши позивачку, відповідача , свідків та ознайомившись із матеріалами справи, суд прийшов до висновку що позов підлягає до часткового задоволення із слідуючих підстав.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей.
Окрім цього у судовому засіданні відповідач стверджував, що частково повернув кошти в сумі 3000 гривень позивачці за придбання слухового апарату дитині інваліду, представивши суду фіскальний чек банку. Однак у судовому засіданні не надав жодного доказу, що саме ці кошти були повернуті позивачці на придбання медичного слухового апарату. Окрім цього, у судовому засіданні позивачка категорично заперечила факт надання відповідачем таких коштів у відшкодування.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає частково обґрунтованими доводи позивачки щодо відшкодування відповідачем витрат пов'язаних з купівлею слухового апарату дитині- інваліду і вважає, що сума відшкодувань повинна складати половину вартості : а саме 2990 гривень.
Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення 400 гривень щомісячно додаткових коштів на утримання дитини - інваліда суд вважає, що останні не підлягають до задоволення, оскільки у судовому засіданні позивачка не надала жодного доводу в обгрунтування своїх вимог, та не пояснила юридичне обргунтування своїх вимог.
На основі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 57, 60, 212, 215 ЦПК України, ст. 180, 181, 183 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку але не менше 30% відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення повноліття.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2990 ( дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень у відшкодування витрат пов'язаних з придбанням слухового апарату для дитини- інваліда.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 51( п'ятдесят одна) гривня в прибуток держави та на рахунок Державного бюджету України 7 гривень 50 копійок за інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне провадження та наступним поданням в 20-денний строк, після подачі цієї заяви, апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10- денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
В разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги в 20- денний строк, рішення набирає чинності після закінчення цього строку.
Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
В разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили в разі його не скасування судом апеляційної інстанції.
Суддя: