Ухвала від 22.04.2013 по справі 2-а-1535/11/2120

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р.Справа № 2-а-1535/11/2120

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Кузьміна О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді -ОСОБА_1,

судді -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 02 лютого 2011 року та на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 18 лютого 2011 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 02.02.2011 року позовні вимоги за період до 27.07.2010 року залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 18.02.2011 року - позов задоволено - зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 28.07.2010 року по 28.01.2011 року.

Позивач в апеляційних скаргах, зазначає, що судом першої інстанції порушено процесуальні норми права, вважає поважними причини пропуску ним процесуального строку, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постанову суду, прийняти нове рішення, яким поновити пропущений строк звернення до суду і задовольнити позов у повному обсязі.

Судова колегія вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали та постанови суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та на нього розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року.

Згідно зі ст.6 вказаного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність та у 2010 році зміни до нього не вносились.

Пунктом 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", законодавство інших років згідно з вимогами, Кабінету Міністрів України надано право визначати розмір виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

На реалізацію цього права Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06 липня 2011 року №745 п.6 якої встановлено: "….дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні".

Ця Постанова набрала чинності з 23 липня 2011 року, відповідно, з цієї дати діти війни не мають права на отримання підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, у 2011 році право "дітей війни" на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підлягало реалізації у період з 01 січня 2010 року по 22 липня 2011 року.

Разом з тим, згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом 28.01.2011 року, та враховуючи положення ст.99 КАС України, ним порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.

За таких підстав судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача підлягають захисту в межах 6-місячного строку звернення до суду, тобто з 28.07.2010 року.

Доводи зазначені в апеляційній скарзі не вказують на поважність причин пропуску строку звернення до суду. За таких підстав, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 02 лютого 2011 року та постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 18 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду, в частині залишення без змін ухвали суду, набирає законної сили через 5 днів, після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання нею законної сили, а в частині залишення без змін постанови суду, набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ
60803678
Наступний документ
60803680
Інформація про рішення:
№ рішення: 60803679
№ справи: 2-а-1535/11/2120
Дата рішення: 22.04.2013
Дата публікації: 08.09.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: