Справа № 2-10081/08
№ 2- 729/09
11 березня 2009 року Місцевий суд Московського району міста Харкова у складі:
головуючого - судді Єрмак Н. В.
за участю секретаря - Захарченко К. М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 09.09.2006 р. він передав відповідачу у борг грошові кошти у розмірі 11000,00 доларів США, що на момент передачі коштів відповідало офіційному курсу НБУ 55550,00 гривень. 05.12.2007 р. між ним та відповідачем складено договір позики, відповідно до якого відповідач повинен повернути суму боргу до 09.05.2007 р., а також у разі прострочення - суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 1,6 % за кожен день прострочення. Також відповідач видав на ім'я ОСОБА_1 нотаріально посвідчену заяву про передачу на користь ОСОБА_1 22% із 61% належних ОСОБА_2 корпоративних прав в ТОВ «Українська компанія будівництва». У зазначений термін відповідач суму боргу не повернув. 01.02.2008 р. він дізнався, що відповідач продав належну йому частку у ТОВ «Українська компанія будівництва», про що склав нотаріально посвідчену заяву від 12.07.2007 р. на адресу державного реєстратора виконкому Харківської міської ради. Таким чином, на момент складання відповідачем заяви про передачу корпоративних прав на його користь у останнього таких прав вже не існувало, тобто відповідач свідомо ввів його в оману. Також йому стало відомо, що у 2006 році у відношенні відповідача Фрунзенським районним судом м. Харкова винесено вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 засуджено до позбавлення волі строком на 5 років й на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із випробуванням строком на 2 роки. До теперішнього часу відповідач суму боргу йому не повернув. У зв'язку з вищезазначеним позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 55550,00 гривень; з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з 10.05.2007 р. по 10.08.2008 р. сума боргу складає 73068,90 гривень; відсотки за кожен день прострочення повернення боргу з 2007 р. по вересень 2008 р. - 13332 гривень, а всього 86400,90 гривень.
В судовому засіданні 03.12.2008 року позивач надав уточнення до позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 77390,14 гривень.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики від 05.12.2007 р. ОСОБА_1 09.10.2006 р. передав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 11000,00 доларів США, які відповідач повинен був повернути у строк до 09.05.2007 р. У разі прострочення повернення боргу відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1,6 % за кожен місяць від прострочення суми.
Згідно розрахунку індексу інфляції за офіційними даними Національного банку України (2007 рік - червень 102,2%; липень - 101,4%; серпень - 100,6%; вересень - 102,2% жовтень 102,9 %; листопад - 102,2%; грудень - 102,1%) всього з червня по грудень 2007 року - 114,4%; (2008 рік: січень 102,9%; лютий - 102,7%; березень - 103,8%; квітень - 103,1%; травень - 101,3%; червень - 100,8%; липень - 99,5%) всього з січня 2008 року по липень 2008 року - 114,9%, тобто 49786,0 гривень х 114,4% = 56995,18 х 114,9% = 65441,5 гривень.
Відповідно до розрахунку відсотків прострочення повернення боргу останні складають з червня 2007 року по вересень 2008 року (15 місяців х 1,6% = 24%) - 11948,64 гривень (з розрахунку 49786,0 гривень х 24%).
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та передбачених договором відсотків за кожен місяць прострочення у розмірі 77390,14 гривень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати за інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30 гривень.
Згідно п. 18 Декрету КМУ «Про державне мито» позивача звільнено від сплати судового збору, таким чином, на підставі ч. 3 ст. 88 ЦК України суд стягує з відповідача на користь держави суму судового збору у розмірі 773,90 гривень.
Таким чином, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525-527, 530, 533, 612, 625, 1046, 1048, 1049, 1059 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 65 441 (шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок одну) гривню 50 (п'ятдесят) копійок; відсотки за кожен місяць прострочення - 49786 (сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень, а всього 77390 (сімдесят сім тисяч триста дев'яносто) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат за інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 773 (сімсот сімдесят три) гривні 90 (дев'яносто) копійок.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Н. В. Єрмак