№2-15/09
1 квітня 2009 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Янюка Ю.Б.
при секретарі Бочарової Т.В.
за участю
представників позивача ОСОБА_1
відповідача -
представників відповідачів -
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) у особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області” до приватного підприємства “Науково-виробниче підприємство “Градієнт”, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, звернення стягнення на предмет застави, -
23 липня 2008 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) у особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області” (в подальшому Банк) звернувся в суд з позовом до приватного підприємства “Науково-виробниче підприємство “Градієнт” (в подальшому ОСОБА_3), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, звернення стягнення на предмет застави. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідно до умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 02/1-324 від 25 липня 2005 року та договорів про внесення змін № 1 від 1 серпня 2005 року, № 2 від 10 жовтня 2005 року, №3 від 6 грудня 2005 року, №4 від 5 березня 2006 року, №5 від 4 квітня 2006 року, №6 від 22 травня 2006 року, №7 від 16 травня 2006 року ОСОБА_3 отримало у Банка кредит у вигляді відкритої поновлюваної кредитної лінії у сумі 1 830 000грн. для придбання обладнання, матеріалів, сировини, виплати заробітної плати, сплати послуг, податків, робіт та покриття інших виробничих потреб.
ОСОБА_3 скористалось наданим кредитом у повному обсязі, що підтверджується рухом коштів по рахунку.
Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено нарахування відсотків за користування кредитною лінією, які нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються ОСОБА_3 виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у таких розмірах: 17 % річних за період з 25 липня 2005 року по 10 жовтня 2005 року; 15% річних з 10 жовтня 2005 року.
ОСОБА_3 не сплатило у визначений п.п.3.2.,3.3. договору термін відсотки за користування кредитом у сумі 128 457грн.53коп. за період з 1 березня 2006 року по 31 серпня 2006 року, комісійну винагороду у розмірі 28 953грн.84коп. за період з 1 березня 2006 року по 30 вересня 2006 року, нараховану комісійну винагороду за супроводження кредитної лінії за період з 1 жовтня 2006 року по 31 жовтня 2006 року у сумі 4 662грн.74коп., а також нараховані відсотки за період з 1 вересня 2006 року по 31 жовтня 2006 року у сумі 45 875грн.34коп. Крім того, сума боргу за кредитом складає 1 830 000грн.
Таким чином, загальна заборгованість по вказаному кредиту складала 2 037 949грн.45коп. і у зв'язку з цим 2 листопада 2006 року Банк звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно вказаної суму заборгованості по кредиту і, для задоволення вимог Банку, звернути стягнення на предмети застави та іпотеки у відповідності до укладених з відповідачами договорів в забезпечення своєчасного виконання ОСОБА_3 зобов'язань.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2007 року ці позовні вимоги були задоволені в повному обсязі за винятком стягнення суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, який не є солідарним боржником за кредитним договором. За додатковим рішенням того ж суду від 9 січня 2008 року був встановлений спосіб реалізації предметів застави та іпотеки, на які за рішенням суду було звернено стягнення, шляхом їх продажу Банком будь-якій особі - покупцеві.
На виконання вказаного рішення суду, 21 липня 2008 року Банком було продано таке майно ОСОБА_3, на яке звернено стягнення: промислова база за 396000грн.; земельна ділянка площею 0,2га за 87363грн.75коп.; обладнання за 1169634грн.84коп.; приміщення офісу за 165000грн. З урахуванням внесків ОСОБА_2 в сумі 172634грн.92коп., рішення суду від 27 вересня 2007 року було повністю виконано, сума заборгованості 2039687грн.95коп. стягнена в повному обсязі.
Рішення суду від 27 вересня 2007 року, яким був розірваний кредитний договір, вступило в законну силу 27 листопада 2007 року, тобто з цієї дати були припинені зобов'язання за цим договором. Тому, позивачем у відповідності до п.п.3.2.,3.3.,5.5. кредитного договору, виходячи з встановленої відсоткової ставки 15% на суму фактичного щоденного залишку заборгованості ОСОБА_3, за період часу з 2 листопада 2006 року по 27 листопада 2007 року були нараховані: 294053грн.42коп. - заборгованість по процентах; 58810грн.68коп. - заборгованість по комісійній винагороді; 38025грн.13коп. - пеня по прострочених відсотках; 274500грн. - штраф у відповідності до п.5.5. кредитного договору, а всього 665389грн.23коп. Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості по кредиту і, для задоволення вимог Банку, звернути стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме, рухоме майно у відповідності до договору застави майна №02/4-1178 від 8 грудня 2004 року; автомобіль RENAULT Laguna, реєстраційний номер 166 11 ЕВ, та будинок, розташований за адресою: Донецька область, м.Костянтинівна, вул.Артемівська,269.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставина, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача - приватного підприємства “Науково-виробниче підприємство “Градієнт”, в попередньому судовому засіданні позов Банку не визнав, та пояснив суду, що кредитний договір, укладений між Банком та ОСОБА_3, був розірваний за рішенням суду від 27 вересня 2007 року, а тому будь-які стягнення у виконання цього договору не можуть в теперішній час мати місце. Банк не звертався до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення додаткової заборгованості у вигляді пені, штрафу, додаткових відсотків та комісійної винагороди, що у відповідності до п.5.6. кредитного договору позбавляє його права застосування будь-яких санкцій. Крім того, позивачем не наданий розрахунок такої заборгованості, а також вказаний спір має розглядатись господарським судом, оскільки є спір між двома суб'єктами господарювання.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в попередньому судовому засіданні позов не визнали оскільки ОСОБА_2 є фізичною особою і не відповідає по зобов'язанням ОСОБА_3, директором якого він в теперішній час не являється. Крім того, строк позовної давності у три роки, а по сплаті пені - в 6 місяців, сплинув, що є підставою у відмові у задоволенні позову, а встановлена кредитним договором збільшена позовна давність у п'ять років була нав'язана ОСОБА_3 позивачем при укладенні кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, а також представник відповідача приватного підприємства “Науково-виробниче підприємство “Градієнт” ОСОБА_5 в судове засідання не явилась, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи судом (а.с.154) і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки. У зв'язку з наведеним суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов Банку підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.
Судом встановлено, що 25 липня 2005 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №02/1 (а.с.6-12), відповідно до умов якого та договорів про внесення змін до нього за № 1 від 1 серпня 2005 року, № 2 від 10 жовтня 2005 року, №3 від 6 грудня 2005 року, №4 від 5 березня 2006 року, №5 від 4 квітня 2006 року, №6 від 22 травня 2006 року, №7 від 16 травня 2006 року (а.с.13-21) ОСОБА_3 отримало від Банку кредит у вигляді відкритої поновлюваної кредитної лінії у сумі 1 830 000 гривень для придбання обладнання, матеріалів, сировини, виплати заробітної плати, сплати послуг, податків, робіт та покриття інших виробничих потреб.
ОСОБА_3 скористалось наданим кредитом у повному обсязі, що не оспорюється відповідачами.
Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитною лінією нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються ОСОБА_3 виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у таких розмірах: 17 % річних за період з 25 липня 2005 року по 10 жовтня 2005 року; 15% річних з 10 жовтня 2005 року.
ОСОБА_3 кредитні зобов'язання не виконало, не сплатило у визначений в п.п.3.2.,3.3. кредитного договору термін відсотки за користування кредитом у сумі 128 457грн.53коп. за період з 1 березня 2006 року по 31 серпня 2006 року, комісійну винагороду у розмірі 28 953грн.84коп. за період з 1 березня 2006 року по 30 вересня 2006 року, нараховану комісійну винагороду за супроводження кредитної лінії за період з 1 жовтня 2006 року по 31 жовтня 2006 року у сумі 4 662грн.74коп., а також нараховані відсотки за період з 1 вересня 2006 року по 31 жовтня 2006 року у сумі 45 875грн.34коп. Крім того, сума боргу за кредитом склала 1 830 000грн. і загальна заборгованість на 1 листопада 2006 року складала 2 037 949грн.45коп.
2 листопада 2006 року Банк звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно вказаної суму заборгованості по кредиту і, для задоволення вимог Банку, звернути стягнення на предмети застави та іпотеки у відповідності до укладених з відповідачами договорів в забезпечення своєчасного виконання ОСОБА_3 зобов'язань (а.с.22-24).
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2007 року ці позовні вимоги були задоволені в повному обсязі за винятком стягнення суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, який не є солідарним боржником за кредитним договором. За додатковим рішенням того ж суду від 9 січня 2008 року був встановлений спосіб реалізації предметів застави та іпотеки, на які за рішенням суду було звернено стягнення, шляхом їх продажу Банком будь-якій особі - покупцеві (а.с.25-31).
Тобто, обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, що набрало законної сили, у відповідності до вимог ч.3ст.61 ЦПК України не потребують доказуванню при розгляді справи за цим позовом, в якій беруть участь ті самі особи.
На виконання вказаного рішення суду, 21 липня 2008 року Банком було продано таке майно ОСОБА_3, на яке звернено стягнення: земельна ділянка площею 0,2га за 87363грн.75коп.(а.с.32); промислова база за 396000грн.(а.с.33); обладнання за 1169634грн.84коп.(а.с.34-35); приміщення офісу за 165000грн.(а.с.36) З урахуванням внесків ОСОБА_2 в сумі 172634грн.92коп., рішення суду від 27 вересня 2007 року було повністю виконано, сума заборгованості станом на 2 листопада 2006 року в розмірі 2039687грн.95коп. стягнена в повному обсязі. Ці обставини сторонами у справі не заперечуються.
Рішення суду від 27 вересня 2007 року, за яким був також розірваний вказаний вище кредитний договір про відкриття кредитної лінії №02/1, вступило в законну силу 27 листопада 2007 року (а.с.30).
У відповідності до вимог ч.3ст.653 ЦК України, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Тобто, зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором були припинені 27 листопада 2007 року.
Відповідно до пункту 4.3.4 кредитного договору, Банк має право вимагати від ОСОБА_3 (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених договором, у випадку, зокрема, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту, та/ або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених договором.
Позивачем у відповідності до п.п.3.2.,3.3.,5.5. кредитного договору, виходячи з встановленої відсоткової ставки 15% на суму фактичного щоденного залишку заборгованості ОСОБА_3, за період часу з 2 листопада 2006 року (дата звернення в суд з позовом по вказаній вище справі) по 27 листопада 2007 року (дата набрання законної сили рішення по вказаній вище справі) нараховані: 294053грн.42коп. - заборгованість по процентах; 58810грн.68коп. - заборгованість по комісійній винагороді; 38025грн.13коп. - пеня по прострочених відсотках; 274500грн. - штраф у відповідності до п.5.5. кредитного договору, а всього 665389грн.23коп.
Суд вважає, що заборгованість по процентах в розмірі 294053грн.42коп., заборгованість по комісійній винагороді в розмірі 58810грн.68коп., пеню по простроченим відсоткам в розмірі 38025грн.13коп. за період часу з 2 листопада 2006 року по 27 листопада 2007 року на підставі ст.ст.525,526 ЦК України слід стягнути з ОСОБА_3 на користь Банку. Розмір вказаних заборгованостей та пені підтверджується розрахунком позивача, який перевірений судом, визнаний вірним та не оспорений ОСОБА_3 (а.с.142-152).
Крім того, суд вважає, що з ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача передбачений п.5.5. кредитного договору штраф за невиконання прийнятих на себе зобов'язань. Цей штраф обчислений позивачем у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання и складає суму 274500грн.(1830000грн.х15%). Проте, у відповідності до вимог ч.3ст.551 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити суму штрафу на 100000грн. і стягнути такий штраф у розмірі 174500грн., враховуючи при цьому скрутне матеріальне становище ОСОБА_3, що має істотне значення.
Таким чином, з підприємства на користь позивача слід стягнути загальну суму 565389грн.23коп.(294053,42+58810,68+38025,13+174500).
Стягуючи цю заборгованість тільки з ОСОБА_3, суд керується тим, що відповідач ОСОБА_2 не брав участь у зобов'язанні, стороною в кредитному договору виступало приватне підприємство “Науково-виробниче підприємство “Градієнт”, яке в силу ст.ст.55, 113 Господарського кодексу України є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність, реалізує господарську компетентність, має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна.
Заперечення представника відповідача (ОСОБА_3) проти позову не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не відповідають як наведеним вище вимогам матеріального права, так і вимогам укладеного з Банком кредитного договору. Це ж стосується заперечень проти позову відповідача ОСОБА_2 та його представника, оскільки у відповідності до вимог ст.259 ЦК України позовна давність встановлена законом (загальна позовна давність - 3 роки, та спеціальна позовна давність, зокрема, до вимог про стягнення неустойки, пені, штрафу - 1 рік), може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Як вбачається з п.6.8. кредитного договору за домовленістю між Банком та ОСОБА_3 строк позовної давності встановлений тривалістю у 5 років (а.с.12). Ця умова договору ОСОБА_3 не оспорювалась і вимоги про визнання її недійсною не заявлялися.
В забезпечення своєчасного виконання ОСОБА_3 зобов'язань за вказаним вище кредитним договором між ним та Банком були укладені договори застави майна та іпотеки, а саме, за договором застави майна №02/4-1178 від 8 грудня 2004 року відповідачем ОСОБА_2 передане Банку таке майно, що належить йому на праві приватної власності: тренажер kettler-sport, тенісний стіл kettler, тренажер ELISON, груша боксерська kettler-sport, екліптичний тренажер cosmos, магнітофон SONY CES-W328L, стереосистема з програвачем компакт-дисків sc-en 550, стереосистема з програвачем компакт-дисків rx-dt 660, телевізор SONY Блек Тринитрон KV-M140K, відео-касетний магнітофон Panasonic VHS SUPER, відео-касетний магнітофон SONY SLV-263EE, кольоровий відеомагнітофон FUNAI TYR-2000A VR-7, кольоровий телевізор JVC AV 337ITEE, кольоровий телевізор SONY Блек тринитрон KV-M2101K, цифровий терианал HTB-ПЛЮС SAMSUNG 3300, кондиціонер DELONHI CF/CP 10/20/30/40, водний екологічний активний фільтр - пилосос ZEPTER CLEAN SY, міні котельна з котлом BUDERUS, газонокосарка 5474-в, станок настільно - свердлильний вертикальний СЗС 121, загальною заставною вартістю 60 000 гривень (а.с.37-45); за договором застави №02/4-440 від 4 жовтня 2005 року відповідачем ОСОБА_2 переданий у заставу Банку належний йому на праві приватної власності автомобіль RENAULT Laguna, тип ТЗ - легковий комбі, 2001 року випуску, реєстраційний номер 166 11 ЕВ, кузов VF1B56G0523583794, двигун V=1598см.куб., заставною вартістю 47 700 гривень (а.с.46-56). Вказані договори застави майна були зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Крім того, за договором іпотеки №02/4-450 від 14 жовтня 2005 року з подальшими змінами (а.с.57-64), в іпотеку Банку відповідачем ОСОБА_2 за згодою третьої особи ОСОБА_5 переданий належний їм на праві спільної сумісної власності будинок, розташований за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Артемівська,269, що складається з жилого будинку, А2, шлакоблок, обкладений цеглою, загальною площею 295,7кв.м.; літньої кухні, Б2, шлакоблок, обкладений цеглою; прибудови, б, цегла; веранди, в, цегла; гаражу, Б1, залізобетонні плити; теплиці, Г1, цегла; сараю, Д1, цегла; вбиральні, Е, цегла; огорожі, №1, цегла; вимощення, І, бетон; навісу, 3-1, без обшивки; навісу Ж-1, без обшивки, загальною заставною вартістю предмету іпотеки 480 000 гривень.
Відповідно до п.п.3.1.4.,5.3. вказаних договорів застави майна, та п.п.3.1.5., 5.2.2. вказаних договорів іпотеки, у випадку, якщо ОСОБА_3 не виконує своїх обов'язків за кредитним договором, Банк має право звернути стягнення на закладене майно та реалізувати його, звернувшись з відповідним позовом до суду.
Частинами першою та другою ст.589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Право звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду у таких самих випадках передбачено ст.33 Закону України “Про іпотеку”, ст.590 ЦК України.
Тому, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору у встановлений ним строк суд вважає за необхідне для задоволення вимог Банку звернути стягнення на вказані вище предмети застави та іпотеки.
При цьому суд керується тим, що на вказане майно за рішенням суду від 27 вересня 2007 року стягнення фактично не зверталось і воно не реалізовувалось у зв'язку з виконанням рішення суду за рахунок реалізації іншого майна, на яке було звернено стягнення, та добровільної сплати певної суми відповідачем ОСОБА_2
Задовольнивши вимоги банку про звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, у відповідності до вимог ст.ст.25,26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст.38,39 Закону України "Про іпотеку", суд вважає за необхідне встановити спосіб реалізації предмета застави та іпотеки шляхом їх продажу Банком будь-якій особі - покупцеві.
Частково задовольняючи позовні вимоги Банку, суд вважає за необхідне згідно з вимогами ст.88 ЦПК України присудити Банку з ОСОБА_3 понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1700грн.та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн.
Керуючись ст.ст.259,525,526,551,572,578,589,590,610-612,653,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.55,113 Господарського кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про іпотеку”, ст.ст.61,88,212-215,224-226 Цивільно-процесуального кодексу України, -
Позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) у особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області" задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Градієнт", поточний рахунок №26002301550574 у філії "Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області", МФО 334550, код ЄДРПОУ 20386421, розташованого по вул.Октябрьская,295 в м.Констянтинівка Донецької області, на користь філії "Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області" Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, на поточний рахунок №290939021 в цій філії, код ЄДРПОУ 09334553, за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №02/1-324 від 25 липня 2005 року: заборгованість по відсоткам за період часу з 2 листопада 2006 року по 27 листопада 2007 року в розмірі 294053 (двісті дев'яносто чотири тисячі п'ятдесят три) гривні 42 копійки, комісійну винагороду за період часу з 2 листопада 2006 року по 27 листопада 2007 року в розмірі 58810 (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот десять) гривень 68 копійок, пеню по простроченим відсоткам в розмірі 38025 (тридцять вісім тисяч двадцять п'ять) гривень 13 копійок, штраф в розмірі 174500 (сто сімдесят чотири тисячі п'ятсот) гривень, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять гривень), а всього 567119 (п'ятсот шістдесят сім тисяч сто дев'ятнадцять) гривень 23 копійки.
Для задоволення вимог філії "Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області" Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку звернути стягнення на такі предмети застави та іпотеки:
тренажер kettler-sport, тенісний стіл kettler, тренажер ELISON, груша боксерська kettler-sport, екліптичний тренажер cosmos, магнітофон SONY CES-W328L, стереосистема з програвачем компакт-дисків sc-en 550, стереосистема з програвачем компакт-дисків rx-dt 660, телевізор SONY Блек Тринитрон KV-M140K, відео-касетний магнітофон Panasonic VHS SUPER, відео-касетний магнітофон SONY SLV-263EE, кольоровий відеомагнітофон FUNAI TYR-2000A VR-7, кольоровий телевізор JVC AV 337ITEE, кольоровий телевізор SONY Блек тринитрон KV-M2101K, цифровий терианал HTB-ПЛЮС SAMSUNG 3300, кондиціонер DELONHI CF/CP 10/20/30/40, водний екологічний активний фільтр - пилосос ZEPTER CLEAN SY, міні котельна з котлом BUDERUS, газонокосарка 5474-в, станок настільно - свердлильний вертикальний СЗС 121, - у відповідності до додатку №1 до договору застави майна №02/4-1178, укладеного 8 грудня 2004 року між філією "Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області" та ОСОБА_2;
автомобіль RENAULT Laguna, тип ТЗ - легковий комбі, 2001 року випуску, реєстраційний номер 166 11 ЕВ, кузов VF1B56G0523583794, двигун V=1598см.куб., який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ТЗ ЯНВ №783 163, виданого МРЄВ м.Костянтинівка 7 вересня 2001 року, - у відповідності до договору застави транспортного засобу №02/4-440, укладеного 4 жовтня 2005 року між філією "Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області" та ОСОБА_2;
будинок, розташований за адресою: Донецька область, м.Костянтинівна, вул.Артемівська,269, що складається з жилого будинку, А2, шлакоблок, обкладений цеглою, загальною площею 295,7кв.м.; літньої кухні, Б2, шлакоблок, обкладений цеглою; прибудови, б, цегла; веранди, в, цегла; гаражу, Б1, залізобетонні плити; теплиці, Г1, цегла; сараю, Д1, цегла; вбиральні, Е, цегла; огорожі, №1, цегла; вимощення, І, бетон; навісу, 3-1, без обшивки; навісу Ж-1, без обшивки, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради від 2 червня 2003 року, - у відповідності до договору іпотеки №02/4-450, укладеного 14 жовтня 2005 року між філією "Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області" та ОСОБА_2.
Встановити спосіб реалізації предметів застави та іпотеки, на які цим рішенням звернено стягнення, шляхом їх продажу Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) будь-якій особі - покупцеві.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідачів, яку може бути ними подано протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Костянтинівського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя