Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" грудня 2008 р. Справа № 24/219-08
вх. № 9267/2-24
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - позивач: ОСОБА_1, свідоцтво про держ.реєстрацію ФОП серія ВО2 № 986467 від 11.12.08 р., інд. номер НОМЕР_1 відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, інд. номер НОМЕР_1
до Циркунівська сільська рада , с. Циркуни
про визнання права власності
Позивач звернулася до суду з позовом до Циркунівської сільської ради про
визнання права власності на житловий будинок площею 18, 0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений встановленим порядком, відзиву на заяву позивача не надав. Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши наявні у справі матеріали, дослідивши усі докази у їх сукупності, суд встановив.
У 2008 році позивач самовільно збудувала за рахунок власних коштів в АДРЕСА_2 житловий будинок площею 18, 0 кв.м. Те, що позивач збудувала житловий будинок за власні кошти, підтверджується копіями платіжних документів на придбання будівельних матеріалів.
На замовлення позивача Українським державним проектним інститутом «Укрміськбудпроект» був виготовлений технічний висновок про стан будівельних конструкцій самовільно збудованої будівлі на території Харківського району, згідно якого конструкції будівлі є капітальними, мають достатньо міцні характеристики, а сама будівля придатна для її подальшої експлуатації в якості житлового будинку.
Оскільки у позивача відсутнє належним чином зареєстроване право власності на зазначений житловий будинок, нею пред'явлено даний позов до суду.
Згідно з положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Засобами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.
У відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок вважається об'єктом самочинного будівництва, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Ст. 331 ЦКУ зазначає, що право власності на нову річ, яка створена особою, набувається нею. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно згідно закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставами для державної реєстрації прав на нерухоме майно визначає, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно. П. 10 Додатку № 1 до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року серед правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, вирізняє рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Ст. 380 Цивільного кодексу України містить положення, відповідно до якого житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно - правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Як зазначалося вище, на замовлення позивача Українським державним проектним інститутом «Укрміськбудпроект» був виготовлений технічний висновок про стан будівельних конструкцій самовільно збудованого будинку на території Харківського району, згідно якого конструкції будівлі є капітальними, мають достатньо міцні характеристики, а сама будівля придатна для її подальшої експлуатації в якості житлового будинку.
Ч. 4 ст. 319 ЦКУ зазначає, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду інтересам інших осіб. Позивач в судовому засідання пояснила, що будівництво будинку та його експлуатація ніяким чином не порушило та не створює загрози порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, оскільки він розташований поза житловим масивом та межує з яром з одного боку і дорогою з іншого боку, що виключає можливість зведення на зайнятій позивачем земельній ділянці будь-яких виробничих, громадських, багатоповерхових та інших будівель (з точки зору вимог будівельних, протипожежних, архітектурних, санітарних, екологічних норм та правил). З іншого боку дороги розташований пустир. Впродовж будівництва будинку від державних органів, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, громадян на ім'я позивача не надійшло жодної скарги або припису на припинення будівництва.
Ст. 320 ЦКУ передбачає право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до пояснень позивача, вона, відповідно до зазначеного прав, має намір використовувати житловий будинок для здавання в платне користування іншим особам.
Ст. 322 ЦКУ передбачає обов'язок власника утримувати належне йому майно. Позивач в судовому засіданні повідомила, що вона на протязі усього часу з моменту завершення будівництва будинку утримувала його за рахунок власних коштів.
З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства України суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на житловий будинок площею 18, 0 кв.м., який знаходиться в АДРЕСА_2, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги те, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення необхідно віднести на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 319, 320, 322, 331, 376 Цивільного кодексу України,
Позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, адреса: 61058, АДРЕСА_1) право власності на житловий будинок площею 18, 0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2
Витрати по сплаті державного мита та коштів на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
Рішення підписано «24» грудня 2008 року.
Оригінал рішення від «24» грудня 2008 року знаходиться в матеріалах судової справи № 24/219-08 .
Суддя