02 вересня 2016 року м. Київ К/800/21662/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 р.
у справі № 804/14681/15
за позовом ОСОБА_1
до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 р.: №3496-15, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 108 084,39 грн.; №3497-15, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 5 475,89 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 р. скасовано, позов задоволено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що за відсутністю договору оренди (визнано недійсним з моменту укладання) унеможливлює нарахування орендної плати за користування позивачем земельної ділянки, оскільки остання не є суб'єктом такого виду земельного податку, в силу відсутності юридичного обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань з орендної плати за вказану земельну ділянку.
Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального права, просить змінити рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 р. Однак у зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 08.09.2016 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 08.08.06.2016 р.
Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржники виправили вказані недоліки, в межах встановленого строку.
Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 р. у справі № 804/14681/15.
2.У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовити.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржникам, а касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити у суді касаційної інстанції.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Бухтіярова