02 вересня 2016 року м. Київ К/800/23592/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про стягнення недорахованого середнього заробітку за час відпустки,
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на вказане судове рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність ст.213 КАС України, оскільки скарга подана та підписана представником управління ОСОБА_2, довіреність якої підписана в.о.начальника ОСОБА_3, без подання доказів в підтвердження його повноважень на вчинення від імені управління таких дій.
Крім того, в порушення приписів ч.5 ст.213 КАС України до скарги не додано копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Копії судових рішень засвідчуються відповідно до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №174 від 17.12.2013р.
Проте, приєднаний до касаційної скарги примірник оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції з Єдиного державного реєстру судових рішень (в тому числі без відомостей про особу позивача по справі) не є прийнятним у розумінні вимог визначених у ст.213 КАС України.
Судовий же збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".
Разом з тим, в касаційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на відсутність відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Втім, заявлене клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати судового збору; обмежене ж фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.
Згідно із ч.3 ст.214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.213 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу, які передбачають, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Одночасно, при усуненні недоліків касаційної скарги відповідачу слід подати й належну копію рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про стягнення недорахованого середнього заробітку за час відпустки залишити без руху та надати строк до 26 вересня 2016 року для усунення недоліків.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник