25 серпня 2016 року м. Київ К/800/23025/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судові рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 червня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року у справі за його позовом до управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про повернення надміру отриманої допомоги,-
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, якими в задоволенні позову відмовлено.
Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Виходячи з положень цієї норми, обов'язковою ознакою дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер.
Як установлено судами, позивачем оскаржується лист від 13 квітня 2016 року №9-2928, яким повідомлено про наявність розбіжностей в наданих ним документах, що стали підставою для виплати останньому адресної соціальної допомоги.
Враховуючи, що оскаржуваний лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не створює будь-яких правових наслідків для позивача, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи, викладені в касаційній скарзі висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права, оскільки оскаржуваний лист є лише носієм інформації.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 червня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року у справі за його позовом до управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про повернення надміру отриманої допомоги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко