30 серпня 2016 року м. Київ К/800/23372/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 р.
у справі № 815/7235/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл-Юг»
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 р. у справі № 815/7235/15.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення від 12.08.2016 р., з якого вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі меншому ніж встановлено законом.
Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області звернулася до суду з клопотанням про зменшення розміру судового збору, а у разі відмови у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, просила суд звільнити скаржника від сплати судового збору в частині недоплаченої суми.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, зменшення розміру судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для зменшення суми для сплати судового збору.
Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
В зв'язку з чим, суддя-доповідач, розглянувши дані заяви, не вбачає підстав для їх задоволення.
Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 20.09.2016 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про зменшення розміру судового збору.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про звільнення від сплати судового збору.
3. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області залишити без руху.
4. Встановити Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області строк для усунення недоліків касаційної скарги до 20.09.2016 р.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України (підпис) І.В. Приходько