31 серпня 2016 року м. Київ К/800/23227/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення від 26 жовтня 2015 року № 708-15 та зобов'язати надати статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, беручи до уваги положення Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Конвенції про статус біженців» 1951 року, «Керівництва з процедур і критеріїв з вивчення статусу біженців Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців», Директиви Ради Європейського Союзу «Щодо мінімальних стандартів для кваліфікації громадян третіх країн та осіб без громадянства як біженців або як осіб, що потребують міжнародного захисту за іншими причинами, а також суті захисту, що надається» від 27 квітня 2004 року № 8043/04, прийшов до висновку, що у відповідача відсутні умови для визнання позивачки біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, передбачених п.п.1 та 13 ч.1 ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; в країні свого походження (Афганістані) позивачка за будь-якими ознаками (політичними, расовими, релігійними тощо) не переслідувалась, а загальна ситуація по цій країні не може бути безумовною підставою для надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу (із заявленим в ній клопотанням про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження), в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
При цьому, наведені позивачкою причини пропуску нею строку касаційного оскарження є достатніми для визнання їх поважними.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судами першої та апеляційної інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк подання касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник