25 серпня 2016 року м. Київ К/800/22761/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - УПФ) на судове рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
У серпні 2016 року представник УПФ звернувся з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано наказ начальника управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 29 березня 2016 року №11-0 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста з ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем УПФ України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області та зобов'язано поновити позивача на вказаній посаді з 01 квітня 2016 року. Стягнуто з УПФ середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року з відрахуванням обов'язкових платежів.
Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційного суду та залишення в силі судового рішення першої інстанції. Вказується на те, що відповідачем здійснено всі необхідні дії для подальшого працевлаштування позивача, зокрема, запропоновано їй посаду відповідно до рівня її кваліфікації.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частина перша та третя статті 49-2 цього Кодексу).
При тлумаченні зазначених норми, Верховний Суд України в рішенні від 10 березня 2015 року (Справа № 21-52а15) зазначив, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.
Як установлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 було запропоновано лише одну тимчасову вакантну посаду, а саме головного спеціаліста бюджетно-фінансового сектору Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на період відпустки іншого працівника для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, від якої вона відмовилась. При цьому, станом на час звільнення позивача, у Іванівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Херсонської області були й інші вакантні посади, які не пропонувались останній, що свідчить про недотримання відповідачем вимог частини 2 статті 40 КЗпП та частини 3 статті 49-2 КЗпП.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на судове рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ про поновлення поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко