Справа № 686/1763/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Продан Б.Г.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
01 вересня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
01 вересня 2016 року на адресу суду надійшла заява (вх.10176/16) від позивача (апелянта) про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання повідомлений завчасно та належним чином.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача обґрунтована та підлягає задоволенню.
Як встановлено з матеріалів справи, зі змісту постанови серії ПС2 № 853250 від 14 січня 2016 року, винесеної інспектором патрульної поліції роти № 2 УПП в м.Хмельницький рядовим поліції ОСОБА_3, вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за те, що він 14 січня 2016 року о 00 год. 10 хв. керуючи автомобілем "ВАЗ 21114" не подав сигнал світловим покажчиком повороту "праворуч" при з'їзді з вул. Львівське шосе на прилеглу територію - у двір будинку № 33 по вул. Львівське шосе, чим порушив п. 9.2 б ПДР України.
Не погоджуючись з винесеною постановою у справі про адміністративне правопорушення та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2016 року в задоволенні позову було відмовлено.
Колегія суддів апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 9.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до абз. «а» п. 2.4 ПДР, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як вбачається із оскаржуваної постанови та відеозапису, наявного в матеріалах справи, причиною зупинки відповідачем транспортного засобу позивача було порушення ним п. 9.2 "б" Правил дорожнього руху.
Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачем допущено порушення п. 9.2 "б" Правил дорожнього руху.
Посилання суду першої інстанції на те, що показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 підтверджують ту обставину, що позивач, здійснюючи поворот, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, є необґрунтованими, оскільки судом не було враховано зацікавленості даних свідків в розгляді даної справи, оскільки вони є працівниками поліції.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За змістом ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, у ній відсутній запис про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини у справі, перевіривши їх доказами, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необґрунтованою постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 853250 від 14 січня 2016 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 287-294 КУпАП, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови про адміністративне правопорушення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати незаконними дії інспектора патрульної поліції роти № 2 Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому рядового поліції ОСОБА_3 з приводу притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності шляхом накладання стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення Серії ПС 2 № 853250 від 14 січня 2016 року та закрити провадження по даній адміністративній справі.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає
Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.