Справа № 822/835/16
Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
30 серпня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Томашук А.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2
представника позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Хмельницька обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання нечинним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди,
В квітні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хмельницька обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання не чинним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким поновити строк для звернення до суду та повернути дану справу до суду першої інстанції для розгляду її по суті.
Позивач та його представник в судовому засіданні 30 серпня 2016 року вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно до змісту позовної заяви встановлено, що наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області " По особовому складу" від 06.11.2015 року № 310 о/с молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, старшого інспектора взводу № 2 роти патрульної служби міліції особливого призначення " Богдан" УМВС звільнено в запас Збройних Сил України за п.64"г" через скорочення штатів.
З вказаним наказом позивач ознайомлений 18.11.2015 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи та не заперечувалось позивачем.
Не погоджуючись з даним наказом від 18.11.2015 року, позивач 29.04.2016 року звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду врегульовані ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Водночас, у випадку встановлення судом обґрунтованості причин пропуску особою, яка подала позов, строку звернення до суду, останній може визнати ці причини поважними.
Вирішуючи питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення у справі "Ілхан проти Туреччини").
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 29 квітня 2016 року, про що свідчить відмітка вхідного штемпеля Хмельницького окружного адміністративного суду (а.с.5) тобто із пропуском встановленого КАС України строку для такого звернення. Разом з тим позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
На підтвердження доводів в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом апелянт зазначив, що перебуваючи в зоні антитерористичної операції ним було отримано значне психологічне навантаження наслідком чого був тривалий період психологічної реабілітації та реадаптації у приватного психолога.
На підтвердження даних обставин позивачем до матеріалів справи надано лист Хмельницького обласного округу громадської організації Всеукраїнського союзу ветеранів АТО від 04.05.2016 №24, лист Центру допомоги учасникам АТО від 06.05.2016, заява практичного психолога ОСОБА_5 від 24.05.2016, епікриз № 601.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений позивачем тривалий період психологічної реабілітації та реадаптації у приватного психолога не є об'єктивно непереборними обставинами, які не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зазначені позивачем підстави не підтверджують відсутність фізичної можливості позивача звернутись до суду з вище зазначеним позовом.
Також позивачем в судовому засіданні надано до апеляційної скарги пояснення та докази, що в період з 20.11.2015 року по 24.12.2015 року, а саме з 20.11.2015 року по 23.11.2015 року і з 30.11.2015 року по 7.12.2015 року та з 11.12.2015 року по 20.12.2015 року та з 21.12.2015 року по 24.12.2015 року позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в Краснолиманській міській лікарні Донецької області в зв'язку з захворюванням пов'язаного з настанням гіпертонічної кризи та нервовим розладом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в ході розгляду даної справи апелянтом не було належними доказами доведено наявність поважних підстав пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом за період з січня 2016 року по 29 квітня 2016 року.
Слід зазначити, що за змістом ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, доказування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з вищевказаним адміністративним позовом є обов'язком, в даному випадку, апелянта, якщо він наполягає на поновленні цього строку. А суд у відповідності до положень ч.3 ст.86 КАС України має оцінити належність, допустимість та достовірність поданого ним доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів апеляційної інстанції при повному та всебічному дослідженні всіх наявних в матеріалах даної справи доказів дійшла до твердження, що позивачем не доведено та не наведено причин (обставин), які б підтверджували поважності причин пропуску строку для звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хмельницька обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання не чинним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди - необхідно відмовити.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 вересня 2016 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7