Справа № 127/1907/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Гриневич В.С.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
30 серпня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Томашук А.В.,
за участю:
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
04 лютого 2016 року позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року вищенаведений позов було задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачі та відповідач подали апеляційні скарги, в яких: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задоволити в повному обсязі, виконавчий комітет Вінницької міської ради просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити, щодо задоволення апеляційної скарги позивачів заперечував.
30 серпня 2016 року за вх. № 5303/16 до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника позивачів про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як встановлено з матеріалів справи, 04 листопада 2015 року позивачі у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Указу Президента України за № 547/2011 від 05.05.2011 р. «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації», звернулись із запитами до виконавчого комітету Вінницької міської ради, в яких просили надати: інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності (землі запасу, резервного фонду) по місту Вінниця з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до вимогст.121 ЗК України. Просили надати належним чином завірені графічні матеріали (в тому числі викопіювання з публічної кадастрової карти, та будь-які інші картографічні матеріали) вільних земель із вказаним цільовим призначенням, в тому числі із земель запасу, резервного фонду, які необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянами у відповідності до норм ст.ст.118, 122 ЗК України.
11.11.2015 року позивачам були надані відповіді у формі листів за №К-01-107123 та № К-01-107117, в яких їх було повідомлено про те, що на території міста Вінниці відсутні вільні землі запасу та резервного фонду за цільовим призначенням земельних ділянок. Крім, того у даних відповідях було зазначено, що для включення позивачів у чергу на отримання землі необхідно подати документи, які зазначені в переліку.
Судом зазначається, що в матеріалах справи є в наявності лист від 01.10.2015 року наданий представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини де зазначено, що по місту Вінниці рахуються вільні землі за вказаним призначенням в розмірі 483, 6969 га (станом на 01 січня 2015 року).
Вважаючи, що вищезазначеними відповіддями відповідачем були порушені права позивачів на доступ до публічної інформації, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року вищезазначений позов було задоволено частково.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Щодо вимог апеляційної скарги виконавчого комітету Вінницької міської ради колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 вищезазначеного Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Згідно із ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
З системного аналізу вказаних статей вбачається, що виконавчий комітет Вінницької міської ради є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 20 та частиною 3 ст. 22 вказаного Закону встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Як встановлено з матеріалів справи, а саме зі звіту форми № 6-зем Головного управління Держземагенства у Вінницької області «Про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності за станом на 1 січня 2015 року» загальна площа земель, яка не надана у власність або постійне користування в межах міста Вінниці складає 483,6969 га (а.с. 64 на звороті).
Крім того, як вбачається з наданих позивачем рішень Вінницької міської ради від 30.10.2015р. №2324 та №2327, від 25.03.2016р. №206 та №203, від 25.12.2015р. №67, у вказаний період громадянам надавалися дозволи на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, затверджувалися проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передача їх у власність громадянам. (а.с. 82-86)
При цьому суд звертає увагу, що розгляд Вінницькою міською радою вищевказаних питань та прийняття відповідних рішень можливе лише за умови наявності вільних земельних ділянок.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем на запити позивачів надано недостовірну інформацію щодо відсутності вільних земельних ділянок.
Отже, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що виконавчий комітет Вінницької міської ради є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому мав надати відповідь на запити позивачів від 02.11.2015 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВАСУ від 12.03.2015 року у справі за № К/800/41032/14 та від 22.07.2015 року за № К/800/41647/14.
Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги виконавчого комітету Вінницької міської ради, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Стосовно вимог апеляційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 колегія суддів зазначає слідуюче.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказують на несвоєчасність надання відповідачем відповідді на запити про доступ до публічної інформації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що вказані вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, за загальним правилом, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, розпоряднику інформації надається п'ять робочих, а не календарних, днів для надання відповіді на запит, початок перебігу яких розпочинається з наступного дня від дати надходження запиту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі 4 листопада 2015 року, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Указу Президента України за № 547/2011 від 05.05.2011 р. «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації», звернулися із запитами від 02.11.2015 р. до виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому просили надати: інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності (землі запасу, резервного фонду) по місту Вінниця з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до вимог ст.121 ЗК України; належним чином завірені графічні матеріали (в тому числі викопіювання з публічної кадастрової карти, та будь-які інші картографічні матеріали) вільних земель із вказаним цільовим призначенням, в тому числі із земель запасу, резервного фонду, які необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянами у відповідності до норм ст.ст.118, 122 ЗК України.
5 листопада 2015 року дані запити отримані відповідачем.
11 листопада 2015 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради надано відповідь на вищезазначені запити та 12 листопада 2015 року здано на поштове відділення, (а.с. 12), тобто в межах строку встановленого ст. 20 Закону №2939-VI.
Що стосується вимоги про надання відповідачем неповної інформації на запити про доступ до публічної інформації слід зазначити наступне.
Як вбачається із запитів наданих позивачами останні просили надати інформацію про наявність вільних земельних ділянок, графічні та картографічні матеріали вільних земельних ділянок, а не інформацію щодо переліку документів необхідних для включення позивачів до списку бажаючих отримати земельну ділянку .
В зв'язку з наведеним колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо протиправності дій відповідача в частині неповноти наданої інформації не ґрунтуються на законі та матеріалах справи та задоволенню не підлягають.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивачів щодо надання належним чином завірених графічних матеріалів (в тому числі викопіювання з публічної кадастрової карти та будь-які інші картографічні матеріали) вільних земель із вказаним цільовим призначенням, які необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянам у відповідності до норм ст. 118, 122 Земельного кодексу України, оскільки позивачами чітко не сформовано вимоги щодо предмету запитуваної інформації, що унеможливлює її обробку та надання. Зокрема позивачами не конкретизовано які саме графічні чи картографічні матеріали необхідно надати заявникам, ким вони виготовлені та де знаходяться, тощо.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Розпорядником інформації відображеної на публічній кадастровій карті є Держземагенство, а отже, виконавчий комітет Вінницької міської ради та позивач є рівноправними користувачами даної інформації.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру надаються на платній основі, крім випадків, визначених цим Законом. Зокрема, за надання викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачі, конкретизувавши вимоги запиту про доступ до публічної інформації, не позбавлені можливості отримати таку інформацію в порядку та у спосіб передбаченому законом.
Щодо вимог апеляційної скарги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання звіту про виконання постанови, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
Частиною 1 ст. 267 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В призмі наведеної правової норми суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вищевказаної вимоги апелянта, оскільки відсутні причини, які б свідчили про необхідність для ухвалення судового рішення в даній адміністративній справі щодо подання звіту про виконання судового рішення.
Отже, на підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг сторін не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційні скарги виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 вересня 2016 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6