Справа № 372/2280/16-к
Провадження 1-кс-415/16
ухвала
Іменем України
02 вересня 2016 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, в якій посилаючись на звернення до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, невнесення відповідних даних до ЄРДР, незаконну бездіяльність посадових осіб міліції, просив суд зобов'язати СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви та розпочати досудове розслідування.
В судове засідання потерпілий повторно не з'явився, причин неявки не повідомив. До суду електронною поштою від імені представника скаржника ОСОБА_4 повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду, однак підпис відповідної особи відсутній, поважність причин неявки нічим не підтверджена. Враховуючи обмежені ст. 306 КПК України строки розгляду таких скарг, слідчий суддя вважав можливим розгляд скарги на підставі поданих доказів за відсутності сторін кримінального провадження.
Дослідивши подані письмові докази, приймаю до уваги наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Під час розгляду скарги встановлено, що 07 серпня 2016 року до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області звернувся ОСОБА_3 із заявою про вчинення злочину його колишньою дружиною. 08.08.2016 року дільничним інспектором поліції було надано висновок по цій заяві, про що повідомлено потерпілому листом Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, однак до ЄРДР відомості про злочин не вносились.
Згідно ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що повідомлення про злочин було прийняте Обухівським ВП ГУ НП в Київській області, однак до цього часу посадовими особами СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області не було вчинено дій, передбачених ч.1 ст. 214 КПК України - не внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочато розслідування, хоч законодавством встановлено граничний термін вчинення таких дій - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що доводи скарги про наявність факту бездіяльності в частині невнесення заяви про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, неправомірність такої бездіяльності доведені під час розгляду скарги, узгоджуються із наданими слідчому судді доказами.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи вимоги скарги на засадах диспозитивності кримінального судочинства, вважаю, що доводи скарги про наявність бездіяльності знайшли підтвердження під час розгляду.
Згідно ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, з поданих матеріалів вбачаються порушення прав потерпілого, які підлягають відновленню у судовому порядку слідчим СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області як уповноваженою законом посадовою особою.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, з поданих матеріалів вбачаються порушення законних прав чи інтересів особи, що подала скаргу, які слід захистити шляхом зобов'язання вчинити дію.
При цьому правових підстав задоволення вимоги про визнання відповідної бездіяльності слідчого протиправною немає.
За таких обставин, заяву слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 7-9, 303-307 КПК України,
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу слідчого відділу Обухівського ВП ГУ НП в Київській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_3 від 07 липня 2016 року щодо вчинення злочину та розпочати досудове розслідування.
В задоволенні інших вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1