Справа № 369/5681/16-ц
Провадження № 2/369/2771/16
Іменем України
18.08.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Прикмета І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У червні 2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 11.05.2015 року близько 10 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1, по автомобільній дорозі Київ-Фастів на 7 км., не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості перед початком обгону, не переконався, що він, як водій марки «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2, рухався по переду в попутному напрямку, виконав маневр повороту ліворуч.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1, 14.2 Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
19.05.2015 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/4997/15-ц, відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 майно, а саме автомобіль НОМЕР_3, що є власністю позивача, було пошкоджене, внаслідок чого останньому було заподіяно матеріальні збитки.
12.05.2015 року між позивачем та ТОВ «»Експертно-асистуюча компанія «Довіра» укладено договір про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2.
На підставі виконаного дослідження, вартість завданого матеріального збитку становить 44 520,09 грн.. Сума витрат за проведення авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 становить 800,00 грн, загальна сума складає 45 320,09 грн.
Тому, позивач зазначив, що ОСОБА_2, як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля НОМЕР_4, повинен відшкодувати позивачу збитки для відновлення первинного стану свого автомобіля НОМЕР_5.
Крім того, позивач наголосив, що вказана подія призвела до того, що тривалий час позивачу довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля. Вказана подія спричинило виникнення пригніченого стану, вплинула на стан його здоров'я. Тривалий час йому довелося пересісти на громадський транспорт.
Тому, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у розмірі 44 520,09 грн., витрати на проведення авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 553,20 грн.
В судове засідання позивач не з'явився. До суду направив заяву, в якій просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, а також те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України, та ухвалити по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Судом встановлено, що 11.05.2015 року близько 10 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по автомобільній дорозі Київ-Фастів на 7 км., не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості перед початком обгону, не переконався, що водій автомобіля НОМЕР_3, що рухався попереду в попутному напрямку виконував маневр повороту ліворуч. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1, 14.2 Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Ч. 4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.05.2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль НОМЕР_5., зареєстрований за позивачем, ОСОБА_1, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданої власнику «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2, від 13.005.2015 року, складений ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5 КТЗ, визначена за витратним підходом становить 66 271,20 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 44 520,09 грн.
Вартість проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля НОМЕР_6, згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 11584 від 12.05.2015 року та сплачена позивачем становить 800,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, суд приходить до висновку що відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки, має сплатити позивачу грошові кошти за заподіяну матеріальну шкоду та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 45 320,09 грн.
Щодо задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до абзацу 2 п. 3Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідност. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
2) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 9 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано суду доказів того, чим саме підтверджується факт заподіяння останньому моральних страждань та з чого позивач виходив зазначаючи відповідні розміри морального відшкодування.
За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають до задоволення.
Тому, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати, які складаються з судового збору суд покладає на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 15,16, 22, 23, 979, 988, 1167, 1987, 1194 Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 3, 9 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 174, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_7, суму матеріальних збитків у розмірі 44 520,09 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження 800,00 грн., разом 45 320,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_7, грошові кошти за сплату судового збору у розмірі 553,20 грн.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя: Дубас Т.В.