"26" серпня 2016 р. Справа № 363/3282/16-к
26 серпня 2016 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в кримінальному провадженні №12016110150000096 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
уродженця і жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, неодруженого, офіційно непрацюючого, на підставі ст. 89 КК України несудимого,
встановив:
ОСОБА_5 підозрюється в замаху на крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6 , в автомобілі якого він 21.01.2016 року близько 00 год. 30 хв. розбив скло і намагався викрасти тримач для телефону та авто магнітолу ДжВіСі на загальну суму 1 229 грн., але був затриманий громадянами на місці події.
Досудове розслідування розпочате 26 січня 2016 року.
24.03.2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Дані про рух справи з того часу суду не представлено.
В суді ОСОБА_5 ствердив про свою участь у вчиненні вказаної крадіжки.
Заслухавши прокурора і слідчого на підтримання клопотання, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів клопотання, до нього покладено дані про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину середньої тяжкості.
Зазначене підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомленням про підозру, даними протоколів допиту підозрюваного.
Встановлено, що будь-які характеризуючи матеріали про особу підозрюваного суду не представлено.
Сам тільки факт вчинення злочину і обґрунтованої підозри в цьому не є підставою для обрання будь-якого запобіжного заходу. За змістом чинного КПК України запобіжний захід має бути обраний лише у випадку існування хоча б одного з ризиків передбаченого ст. 177 КПК України.
Стороною обвинувачення всупереч вимог ч. 5 ст. 132, ст. 184 КПК України не подано жодного доказу на підтвердження існування обставин, які б свідчили про наявність ризиків ухилення підозрюваного від слідства та суду, продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Навпаки судом встановлено, що обвинувачений повністю визнає свою вину і її не заперечує, народився і все життя (34 роки) постійно проживає в м. Вишгороді із батьками, іншого житла ніде не має, родичів, знайомих та відповідних зв'язків для того щоби виїхати за межі Вишгородського району не має. Працює без оформлення трудових відносин будівельником. Ці обставини жодним чином прокурором не спростовано.
Судимість підозрюваного є погашеною, а тому в силу вимог ст.ст. 88 і 89 КК України не може свідчити про існування ризиків вчинення нових правопорушень.
Більш того зі слів слідчого і прокурора встановлено, що з часу повідомлення про підозру в лютому 2016 року дана справа знаходилася на розгляді в суді, обвинувальний акт повернуто прокурору в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України. За цей час стороною обвинувачення не встановлено жодних обставин, які б свідчили про намагання підозрюваного сховатися від слідства або суду, вчинити нові правопорушення. Не представлено доказів цього й суду.
Відтак доводи клопотання ґрунтуються на припущеннях і в основу будь-якого судового рішення покладені бути не можуть.
Отже прокурором доведено тільки сам факт обґрунтованої підозри, що підставою для обрання запобіжного заходу бути не може, а тому згідно вимог ч. 3 ст. 194 КПК України в цьому слід відмовити, а підозрюваного зобов'язати прибувати за кожною вимогою до органів досудового слідства або суду.
На підставі викладеного і керуючись статтями 132, 176-197, 203-211, 372 КПК України,
ухвалив:
в задоволенні клопотання відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 194 КПК України зобов'язати ОСОБА_5 прибувати на кожну вимогу до слідчого, прокурора і до суду по вказаному кримінальному провадженню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя