Справа № 362/3854/16-ц
Провадження № 2/362/2298/16
31 серпня 2016 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
У зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, ухвалою від 03 серпня 2016 року, її було залишено без руху.
На виконання вказаної ухвали позивачем подано уточнену позовну заяву від 26.08.2016 року (Вх. № 17457 від 30.08.2016 року).
Проте, позивачем не усунуто такі недоліки позовної заяви, що полягають у наступному.
Так, в мотивувальній частині ухвали від 03 серпня 2016 року було звернуто увагу позивача на ту обставину, що подану ним заяву названо «про поділ спільного майна подружжя», проте, в прохальній частині заяви позивач не просить і не заявляє жодних вимог про поділ будь-якого майна.
У зв'язку з цим, позивачу слід було визначитись із предметом і підставами позову та в залежності від цього сформулювати позовні вимоги з урахуванням прав та інтересів які він вважає порушеними.
Натомість в порушення пункту 3 частини другої статті 119 ЦПК України, позовна заява містить неконкретний зміст позовних вимог, оскільки позивачем не чітко не сформульовано і не зазначено яке саме майно він просить поділити між сторонами та у яких частинах на користь кожного з них.
Також, оскільки, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано, що між ним і відповідачкою було зареєстровано шлюб, однак у позові не зазначено доказів, що підтверджують таку обставину, позивачу було роз'яснено необхідність згідно із вимогами пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України, у новій редакції позовної заяви лише зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Проте, в першому абзаці уточненої позовної заяви наданої на усунення недоліків, лише наводиться вказана обставина, але в порушення пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України, не зазначено доказів, що її підтверджують.
Тобто, викладаючи обставину, наприклад, укладення шлюбу між сторонами, зміст заяви з урахуванням вимог пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України, необхідно формулювати так: «… між сторонами було зареєстровано шлюб …, що підтверджується Свідоцтвом про шлюбу серії № 131313 від 13.07.2013 року» (приклад вигаданий судом, а підкреслене і є зазначенням доказів конкретної обставини, як того вимагає п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України!!!!!).
Отже, в порушення вимог пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України, в уточненій позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують обставину реєстрації шлюбу між сторонами, яку викладено в абзаці першому мотивувальної частини позову.
Крім того, позивачу слід було зазначити ціну позову та, в залежності від неї сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Так, позивачем зазначено ціну позову 162 068 гривень 00 копійок.
Разом з цим, в прохальній частині заяви він просить стягнути з відповідача на свою користь суму 162 168 гривень 00 копійок.
Тобто, зазначена позивачем відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ЦПК України ціна позову не відповідає дійсності, оскільки не є сумою, яка стягується, що також є недоліком позовної заяви.
До того ж, з урахуванням фактичного розміру заявлених позовних вимог, відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі визначеному за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, - що становить 1 621 гривня 68 копійок.
Однак, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 620 гривень 69 копійок, що підтверджується квитанцією № 58212223 від 18.07.2016 року, яку додано до першої редакції позовної заяви яку було залишено без руху.
Серед іншого, позивачем надано уточнену позовну заяву без її копії, що є прямим порушенням вимог частини першої статті 120 ЦПК України та є неприпустимим.
Дана обставина підтверджується переліком додатків до уточненої позовної заяви, у якому відсутня вказівка на те, що до позовної заяви додано її копію для відповідача.
В резолютивній частині ухвали від 03 серпня 2016 року було роз'яснено позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк він не виконають вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України або не сплатить судовий збір, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Наведені вище обставини, позбавляє можливості відкрити провадження у справі, оскільки позовна заява не відповідає вимогам статей 119 і 120 ЦПК України, а тому її прийняття до провадження буде порушенням вимог ЦПК України.
Частина 2 статті 121 ЦПК України передбачає, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи, що позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені статтею 1119 ЦПК України, приходжу до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації - вважати неподаною і повернути позивачу.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя