30 серпня 2016 р.Справа № 644/2050/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.07.2016р. по справі № 644/2050/16-а
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, Міністерства Оборони України, Харківського обласного військового комісаріату Міністерства Оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України та проситв:
1.Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виконанням військової служби.
2.Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України прийняти від ОСОБА_1 та направити Міністерству оборони України заяву ОСОБА_1 з висновком щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з отриманням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
3.Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та додані документи та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.07.2016р. по справі №644/2050/16-а вимоги позивача були задоволені частково.
Визнана протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виконанням військової служби.
Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України прийняти від ОСОБА_1 та направити Міністерству оборони України заяву ОСОБА_1 з висновком щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.07.2016р. по справі №644/2050/16-а відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства Оборони України, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що у період 1984-1986 років позивач ОСОБА_1 проходив військову строкову службу у військовій частині № НОМЕР_1 , що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР та приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан (а.с. 14, 15).
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 736 від 22.04.2011 року - захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії. (а.с. 13) У зв'язку з чим 24.05.2011 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
17.11.2015 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою стосовно виплат одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. За результатом розгляду зазначеної заяви позивачу направлено лист Харківського обласного військового комісаріату № 1644/ВСЗ від 25.11.2015 року, в якому повідомлено, що одноразова грошова допомога встановлюється лише в разі первинного встановлення інвалідності звільнених з військової служби осіб після 1 січня 2007 року. Крім того, військова частина НОМЕР_1 відноситься до Прикордонних військ, у зв'язку з цим позивачу запропоновано звернутися до Державної прикордонної служби України.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі Порядок № 499).
Пунктом 3 названого Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) відповідні документи.
На підставі абз. 1 п. 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Абзацом 2 названого пункту Порядку визначено, що головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Всупереч наведеним вище положенням п. 7 Порядку № 499, ІНФОРМАЦІЯ_2 заява позивача з доданими документами не була направлена до Міністерства Оборони України, а військовим комісаріатом фактично самостійно було прийнято рішення про відмову у виплаті. У зв'язку з чим, Міністерством Оборони України, як головним розпорядником коштів, не було прийнято рішення про призначення або про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату Міністерства Оборони України щодо залишення без розгляду заяви позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, а також вимог щодо зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України прийняти від позивача та направити Міністерству Оборони України заяву з висновком щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Не можуть вважатись обґрунтованими посилання відповідача на те, що вирішення питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності входить до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Отже законодавством передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської Армії та прикордонних військ колишнього СРСР до військовослужбовців Збройних Сил України.
Як свідчать матеріали справи позивач перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті Міністерства Оборони України, причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства Оборони України № 736 від 22.04.2011 року. При цьому Адміністрація Держприкордонслужби України не є правонаступником Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, до складу якого входила військова частина НОМЕР_1 , в якій позивач проходив строкову військову службу.
Отже обов'язок прийняття відповідного рішення з приводу призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, покладено чинним законодавством саме на Міністерство Оборони України.
Відповідач у своїх запереченнях по справі посилається на те, що моментом виникнення у позивача права на отримання одноразової допомоги є 2005 рік. А на цей момент діяв п. 6 ст. 16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якого: одноразова грошова допомога виплачується у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Позивача було звільнено з військової служби у 1986 році, а інвалідність встановлено первинно у 2005 році, повторно у зв'язку з отриманими пораненнями у 2011 році, отже позивач не має права на отримання вказаної допомоги.
Такі твердження відповідача не можуть вважатись обґрунтованими.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії ХАР-04 № 007080 від 21.10.2005 року позивачу встановлено 2-гу групу інвалідності.
При цьому причиною інвалідності зазначено - загальні захворювання. Разом з цим, згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА від 07.06.2011 року позивачу повторно встановлено 2-гу групу інвалідності, однак з зазначенням іншої причини інвалідності, а саме - захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Отже моментом виникнення права позивача на отримання одноразової допомоги - є саме час встановлення 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тобто 24.05.2011 року, відповідно і на підставі Порядку № 499 який був чинний на вказаний момент часу.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.07.2016р. по справі № 644/2050/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2016 р.