01 вересня 2016 р. м. Львів Справа № 876/6080/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А. І.,
суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,
з участю секретаря - Андрушківа І. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі № 350/904/16-а за позовом ОСОБА_1 до Цінівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Цінівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (далі - Цінівська сільська рада), в якому просив визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2, 3 рішення відповідача від 15 липня 2016 року № 39-5/2016 про заборону проїзду по вулицях Січових Стрільців та І. Вільде великогабаритного та великовантажного транспорту, визнання необхідності встановлення обмежувальної металевої рамки по вулицях Січових Стрільців та І. Вільде, надання йому строку один місяць для облаштування дороги та зобов'язання його зробити об'їзну дорогу.
Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано публічно-правовий характер спірних правовідносин та зроблено помилковий висновок про непідвідомчість вказаної справи адміністративному суду.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини першої статті 41 та частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору в даній справі є рішення органу місцевого самоврядування, яке, на думку позивача, порушує його права та законні інтереси як приватного підприємця, тобто в сфері здійснення ним господарської діяльності, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з частиною першою статті 17 вказаного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 цього ж Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за здійсненням владних управлінських функцій органами влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування.
Частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Як видно з матеріалів справи, позивачем оскаржено рішення органу місцевого самоврядування в сфері управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг сільського населеного пункту, прийняте на виконання повноважень, визначених статтею 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відтак, при прийнятті вказаного рішення відповідач здійснював владні управлінські функції в сфері публічно-правових відносин.
За таких обставин, даний спір має усі невід'ємні ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі № 350/904/16-а - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Цінівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А. І. Рибачук
Судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський