Справа: № 826/26307/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
25 серпня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю.
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним дій, визнання протиправним наказів, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним дій, визнання протиправним наказів, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник апелянта та підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині, з постановленням в цій частині нової постанови, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання листа-згоди Мін'юсту від 31.07.2015 № 20288-0-33-15/13.0.2 «Щодо перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво № 132 від 13.11.2013)» та на підставі заяви про доручення до заяви від 26.11.2013 № 21, від 30.01.2014 б/н, що є додатком до заяви кредитора ОСОБА_4 від 19.01.2015 б/н, щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ДЗ «Промислова академія», доручення ГТУЮ у Житомирській області від 09.09.2015 № 1.1./2.1-03/25 і посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 09.09.2015 № 26, ГТУЮ у Житомирській області складено повідомлення про проведення у строк з 25.09.2015 до 29.09.2015 включно позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 09.09.2015 № 2.2.-11/33/143.
Відповідно до п. 2.7 Порядку № 1284/5, орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.
Пунктом 2.6 Порядку № 1284/5, визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є виявлення Мін'юстом або територіальним органом з питань банкрутства у процесі реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства ознак невиконання чи неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до п. 2.15 Порядку № 1284/5, повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.
З матеріалів справи встановлено, що вказане повідомлення з додатками (копія листа-згоди Мін'юсту від 31.07.2015 № 20288-0-33-15/13.0.2, копія заяви про доручення до заяви від 26.11.2013 № 21, від 30.01.2014 б/н, що є додатком до заяви кредитора ОСОБА_4 від 19.01.2015 б/н, копія посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 09.09.2015 № 26) направлено позивачу рекомендованим листом від 14.09.2015 № 1001491527366, тобто у встановлені п. 2.7 Порядку № 1284/5 строки, на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого, а саме: м. Київ, вул. О.Гончара, 55 б.
В той же час, як вбачається з наявного в матеріалах поштового відправлення № 1001491527366, воно повернулось до ГТУЮ у Житомирській області, де у довідці на конверті зазначено про його повернення у зв'язку з тим, що «адресат не розшуканий».
При цьому, представник ГТУЮ у Житомирській області посилається на те, що відповідно до інформації, яка зазначена у формі № 8 «Повідомлення про арбітражного керуючого», копія якої наявна в матеріалах справи, та внесена 13.07.2015 власноручно позивачем до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, реквізити електронної пошти відсутні (в колонці електронна адреса зазначено контактний телефон), з огляду на що повідомлення електронною поштою позивачу не направлялось.
Відповідно до пп. 2.15.2 п. 2.15 Порядку № 1284/5, арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Водночас, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином, оскільки ГТУЮ у Житомирській області повідомив позивача про проведення перевірки у строки та спосіб, визначені Порядком № 1284/5, в контексті вимог п. 5 ч. 2 ст. 98 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, згідно з п. 4.7 Порядку № 1284/5, при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 5) у двох примірниках та перевірка закінчується на дату встановлення факту відмови. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються: відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки; безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим; безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правових підстав для визнання протиправними дій ГТУЮ у Житомирській області щодо складання акту від 25.09.2015 № 26/1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки немає, оскільки ГТУЮ у Житомирській області складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 25.09.2015 № 26/1, в якому встановлено, зокрема, що в перший день позапланової невиїзної перевірки - 25.09.2015, Арбітражний керуючий за адресою знаходження відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Житомирській області не прибув.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень, у контексті положень КАС України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Оспорюваний позивачем факт, який викладений в акті перевірки не має обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Однак колегія суддів не може погодитись з судом першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог в частині скасування наказу Мін'юсту від 23.11.2015 № 343/723 «Про накладення па арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» та наказу від 24.11.2015 № 2358/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки, про що складено акт від 25.09.2015 № 26/1, ГТУЮ у Житомирській області направлено до Мін'юсту лист від 28.09.2015 № 2.2-11/5/157 з пропозицією щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Встановлено, що відповідно до п. 7.2 Порядку № 1284/5, протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.
З матеріалів справи встановлено, що для розгляду матеріалів перевірки на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Департаментом з питань банкрутства Мін'юсту складено подання від 12.10.2015 № 566 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, в якому зазначено, зокрема, про те, що ГТУЮ у Житомирській області складено акт від 25.09.2015 № 26/1 про відмову Арбітражного керуючого в проведенні перевірки.
Відповідно до п 2.15.2. Порядку № 1284/5, арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Встановлено, що докази, про направлення на адресу ОСОБА_2 подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення в матеріалах справи відсутні.
Згідно з пп. 7.6.1 п. 7.6 Порядку № 1284/5, на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.
Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_2 не був повідомленим про проведення вищевказаної перевірки, оскільки поштове відправлення № 1001491527366, повернулось до ГТУЮ у Житомирській області, де зазначено на конверті про його повернення у зв'язку з тим, що «адресат не розшуканий».
А тому, колегія суддів вважає, що наказ Мін'юсту від 23.11.2015 № 343/723 «Про накладення па арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» винесений з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню з урахуванням викладеного вище.
Крім того, наказом Мін'юсту від 24.11.2015 № 2358/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2.» (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Так, статтею 105 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( Закон №2343'), визначено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Як встановлено судом, перевірка щодо позивача не проводилась, отже і факти невиконання чи не належного виконання арбітражним керуючим обов'язків, не були встановлені.
За змістом частин 2-5 статті 107 Закону №2343, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п.7.1 Порядку № 1284/5, підставами для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить на Дисциплінарну комісію подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома (п.7.2 Порядку).
З викладеного вище Порядку № 1284/5 вбачається, що пропозиція про накладення дисциплінарного стягнення вноситься після того, як була проведена перевірка діяльності арбітражного керуючого та встановлено перевіркою порушення в діях арбітражного керуючого.
Однак, як встановлено судом, перевірка щодо позивача не проводилась. А тому, підстав для внесення пропозиції у Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не було.
Крім того, колегією суддів встановлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 на засідання дисциплінарної комісії не був запрошений, що також є порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.15 - 17 вказаного Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на засідання Дисциплінарної комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, запрошується арбітражний керуючий, стосовно якого розглядається таке питання, який має право давати додаткові пояснення по суті питання; обговорення питань, що розглядаються під час засідання комісії, і рішення, що приймаються комісією простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів, оформляються протоколом, який підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання й за результатами розгляду питання порядку денного комісія приймає рішення, зокрема, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого або про відхилення вказаного подання.
Згідно із частиною 1 статті 109 Закону №2343, дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Аналогічні види дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) передбачені й п.7.4 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Частинами ж 2 та 3 статті 109 Закону №2343, встановлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення; про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Обов'язок Дисциплінарної комісії враховувати під час визначення виду дисциплінарного стягнення ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому, закріплений й в п.24 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та п.7.6 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Пунктом 5 частими 1 статті 112 вказаного Закону, обумовлено, що підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Відповідно ж до частини 2 вказаної статті у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
За змістом частин 1, 2 та 3 статті 113 Закону №2343, у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Дисциплінарна комісія вносить державному органу з
питань банкрутства відповідне подання; державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); державний орган з питань банкрутства зобов'язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.
Аналогічні приписи містяться і в п.27 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Таким чином, такий вид дисциплінарного стягнення як позбавлення особи права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) й подальше анулювання відповідного свідоцтва є найсуворішою санкцією відповідальності арбітражного керуючого й воно може мати місце лише тоді, коли / достеменно доведено вину арбітражного керуючого та її ступінь, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.
Крім того, колегія суддів наголошує, що згідно з ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за одне і теж правопорушення був двічі притягнутий до відповідальності шляхом накладення попередження та анулювання свідоцтва.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував наведених норм законодавства, зазначені питання не дослідив, та не встановив обставин які б давали підстави для прийняття відносно позивача вказаних наказів.
Тому, наказ Мін'юсту від 24.11.2015 № 2358/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2.» винесений з порушенням вимог чинного законодавства.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України поновити дію свідоцтва від 13.11.2013 №132 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_2 та виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 13.11.2013 №132. то колегія суддів зазначає, що скасування наказу від 24.11.2015 № 2358/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2.» поновлює дію свідоцтва,а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.
Оскільки, судом першої інстанції допущено неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, то постанова в частині підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нової постанови.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016 року в частині відмови в задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.11.2015 № 343/7 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24.11.2015 № 2358/5 в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2 - скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним дій, визнання протиправним наказів, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.11.2015 № 343/7 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24.11.2015 № 2358/5 в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.