Справа: № 826/9959/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
31 серпня 2016 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Генчмазлумо І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Аверс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Аверс" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Аверс", звернулось до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни (надалі - Відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» про визнання незаконними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 14960992 про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" права власності на прохідну (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34; скасування запису № 14960992 про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" права власності на прохідну (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34.
В подальшому до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання від позивача про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно: прохідну (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34; заборонити Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" або будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження та проводити будь - які інші дії з реєстрації та перереєстрації права власності на нерухоме майно прохідної (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34.
В своєму клопотанні позивач посилається на ту обставину, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі і захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2016 року в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено повністю, так як, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та неможливість відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, чи того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Аверс" подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції під час прийняття ухвали про відмову в забезпеченні позову прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів в обґрунтування вимог свого клопотання про забезпечення позову. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що в частині щодо заборонити Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" або будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження та проводити будь - які інші дії з реєстрації та перереєстрації права власності на нерухоме майно.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Тобто підставами для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є:
- існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
- захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;
- якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивач в своєму клопотанні вказує на дві підстави для забезпечення позову, зокрема, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та на захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 14960992 про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" права власності на прохідну (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34 та скасування запису № 14960992 про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" права власності на прохідну (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34.
А в заяві про забезпечення позову просить заборонити державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно прохідну (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заборона державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно прохідну (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34, що є предметом позову, буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.
Посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі на ту обставину, що застосування судом заборони щодо вчинення нотаріусами в подальшому дій з нерухомим майном не впливає на вирішення справи щодо визнання рішення незаконним та скасування запису, так як, на думку позивача, дана заборона вчинення подальших дій направлена на майбутню неможливість суб'єктів скористатись незаконним записом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки законність (чи незаконність) такого запису буде перевірятись судом під час вирішення даної справи по суті. А винесення ухвали про забезпечення позову шляхом заборони щодо вчинення нотаріусами в подальшому дій з нерухомим майном буде свідчити про незаконність оскаржуваного запису (тобто вирішення справи по суті).
Разом з тим, як вірно зазначає суд першої інстанції, що позивач не надає жодних доказів на підтвердження очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та неможливості відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, чи того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Посилання апелянта на ту обставину, що суд першої інстанції повинен самостійно витребувати всі необхідні докази для того, щоб встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, колегія також не приймає до уваги, так як положеннями ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її доводи. При цьому, відсутність у позивача документів на підтвердження очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та неможливості відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, чи того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат свідчить про те, що позивач лише припускає таку можливість та його думка ґрунтується на припущеннях..
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Щодо заяви в частині заборони Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" або будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження та проводити будь - які інші дії з реєстрації та перереєстрації права власності на нерухоме майно прохідної (літера Ж) загальною площею, 23,5 кв. м., центральний склад (літера Й), загальною площею 220, 5 кв. м., огорожа № 1, огорожа, № 2, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34, то суд першої інстанції вірно зазначає таке.
З клопотання про забезпечення позову вбачається, що позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову не до суб'єкта владних повноважень, а до юридичної особи (Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"), а отже, в даному випадку дане клопотання не підлягає задоволенню.
Посилання апелянта на ту обставину, що застосування такого превентивного способу захисту прав у вигляді заборони вчиняти певні дії законодавець не ставить в залежність від розмежування суб'єктів застосування, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Тобто, адміністративний суд не має повноважень на заборону власнику майна розпоряджатись своїм майном, так як це не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України
Крім того, представник позивача в судовому засіданні на ту обставину, що третя особа - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" імовірно має намір продати зазначене нерухоме майно колегія суддів не приймає до уваги, так як позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаної обставини, більш того, представник третьої особи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції спростував зазначені припущення позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що оскаржувана ухвала суду є правомірною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає, оскільки позивачем у встановленому законом порядку не було надано суду доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі,
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Аверс" - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 02 вересня 2016 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Сорочко Є.О.
Межевич М.В.