Справа: № 2а-1354/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
31 серпня 2016 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Генчмазлумо І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.11.2009 року №0006741741/0, №0006751741/0.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 року, позов задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 року щодо позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2009 року №0006741741/0 скасовано та направлено справу у цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що позивач повторно не прибув в судове засідання і не звернувся до суду з заявою про судовий розгляд за його відсутності або про відкладення судового розгляду.
Не погоджуючись з останньою ухвалою суду першої інстанції, представник Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду на 18.05.2016 року. Копію ухвали про відкриття було направлено позивачу на адресу, що вказана в позовній заяві.
У судове засідання, призначене на 18.05.2016 року, позивач не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи на підставі пункту 2 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України було відкладено на 30.05.2016 року.
30 травня 2016 року позивач також не прибув у судове засідання.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, так як позивач на виклики суду двічі поспіль у судові засідання не з'являвся, про зміну місця знаходження та про причини свого неприбуття жодного разу суд не повідомляв. Жодних письмових заяв чи клопотань про розгляд справи без участі позивача або письмових заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення без розгляду.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
Обов'язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге поспіль (тобто повторно) і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У даному випадку, під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти саме послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик до суду направлялись позивачеві за адресою: 08200, АДРЕСА_1.
При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначає, що до суду двічі повернулись конверти з довідкою поштового відправлення, «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 6, 12).
Однак, конверт з судовою повісткою на 30.05.2016 року, який був відправлений на адресу ОСОБА_2 та повернутий за закінченням терміну зберігання, був отриманий судом першої інстанції 31.05.2016 р., що підтверджено роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти (а.с.29 Т.2).
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави 30.05.2016 року виносити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції передчасно без перевірки обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
За ч.1 ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, посилання апелянта на ту обставину, що судом в порушення ст.35 КАС України не було відправлено повістку за адресою його державної реєстрації згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а направлено за адресою, яка міститься в матеріалах справи, колегія суддів не приймає до уваги зважаючи на наступне.
Згідно зі статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Оскільки, позивач не повідомляв суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), то суд першої інстанції правомірно направляв повістки на адресу, що вказана в матеріалах справи, а саме: 08200, АДРЕСА_1.
Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо того, що суд першої інстанції залишив позовну заяву в цілому, оскільки з матеріалів справи вбачається та зазначено вище, що до провадження була прийнято позовну заяву в частині позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2009 року №0006741741/0, як вказано у ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016 року, а тому лише в цій частині позов було залишено без розгляду.
Відповідно до положень ч. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з винесенням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: Г.В.Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 02 вересня 2016 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Межевич М.В.