Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
31 серпня 2016 року справа №805/3441/15-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Чебанова О.О., Шишова О.О., розглянув в порядку письмового апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у справі № 805/3441/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення,
Позивач 19.08.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.08.2015 року позивач отримав поштою рішення від 30.07.2015 року № 007071702 про застосування до позивача штрафу у розмірі 5123,91 грн. за період з 21.10.2014 року по 19.06.2015 року та нарахування пені у розмірі 11287,72 грн. за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Вважає таке рішення неправомірним, тому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.07.2015 року № 007071702.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у справі № 805/3441/15-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» задоволено.
Скасовано рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 007071702 від 30.07.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 16411,63 грн., з яких штраф у розмірі 5123,91 грн. та пеня в розмірі 11287,72 грн. за період з 21.10.2014 року по 19.06.2015 року.
Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) та зазначає, що якщо платники єдиного соціального внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі вимоги Закону № 2464.
Крім того, апелянт зазначив, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України. Однак, позивачем такий сертифікат до позову не надавався, та не був предметом дослідження в суді.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» (далі - ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН») зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 30206597), місцезнаходження юридичної особи: 85301, Донецька область, місто Красноармійськ, вул. Краснознаменська, буд. 92 В, перебуває на обліку як платник податків у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с. 7-12).
30 липня 2015 року Красноармійською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 007071702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» застосовано штраф у розмірі 5123,91 грн. (10 % до 01.01.2015 року) за період з 21.10.2014 року до 19.06.2015 року та нарахована пеня у розмірі 11287,72 грн. (0,1 % суми недоїмки) (а.с. 17).
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову правомірним, з огляду на наступне.
Проблемою даного спору є питання правомірності прийняття податковим органом рішення № 007071702.
Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою (z1628-13), встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. (п. 4 ч. 2).
Як вбачається з предмету позову, позивач просить скасувати рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.07.2015 року № 007071702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).
Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9 3 наступного змісту:
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.
Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.
Крім того, колегія суддів зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.
Колегія суддів зазначає, що спірним у даному випадку є наявність у Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області підстав для прийняття відносно позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» застосовано штраф у розмірі 5123,91 грн. за період з 21.10.2014 року до 19.06.2015 року та нарахована пеня у розмірі 11287,72 грн.
На переконання колегії суддів відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв всупереч вимогам Закону № 2464 з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 007071702 сформоване 30.07.2015 року з посиланням на статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення.
Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.
В своїх доводах апеляційної скарги податковий орган зазначив, що застосування до спірних відносин положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не є можливим, оскільки позивач не надавав контролюючому органу відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України для звільнення від виконання своїх обов'язків визначених Законом № 2464.
Колегія суддів зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.
Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Таким чином, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2016 року у справі № 805/3441/15-а апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу суду оригіналу документу про сплату судового збору. Вказаною ухвалою апелянту визначено розмір судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1339,80 грн. (а.с. 75-76).
10.08.2016 року апелянтом на адресу суду надіслано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1515,80 грн. (а.с. 83-85).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року виправлено описку в мотивувальній частині ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2016 року у справі 805/3441/15-а, замінивши в абзаці 12 ухвали слова та цифри наступного змісту «1339,80 грн. (…*1*…)» на слова та цифри «2009,70 грн. (…*1,5*…)».
Тобто, сума судового збору, що не була сплачена апелянтом складає 493,90 грн. (2009,70 грн. - 1515,80 грн.)
Оскільки рішення ухвалене не на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, то суд апеляційної інстанції вбачає підстави для стягнення з останнього не доплаченої суми судового збору у розмірі 493,90 грн.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у справі № 805/3441/15-а - залишити без змін.
Стягнути з Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області судовий збір у розмірі 493 гривні (чотириста дев'яносто три гривні) 90 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м. Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 31211206781059, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді О.О. Чебанов
ОСОБА_2