30 серпня 2016 рокусправа №804/4322/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
секретарі судового засідання Федосєєвої Ю.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі №804/4322/16 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області Орджонікідзевського міського відділу про скасування наказу, -
Позивач 04.07.2016 року (відповідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області Орджонікідзевського міського відділу, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного МВС України у Дніпропетровській області щодо видачі Наказу №485 о/с про її звільнення з органів внутрішніх справ України;
- зобов'язати Головне Управління МВС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити компенсацію за невикористане обмундирування;
- зобов'язати Головне управління міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити середнє з грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку;
- зобов'язати Головне управління МВС України у Дніпропетровській області поновити її на посаді начальника сектору кримінальної міліції у справі дітей Орджонікідзевського міського відділу головного управління міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне Управління МВС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року по фактичне поновлення на роботі;
- стягнути з Головного МВС України у Дніпропетровській області моральну шкоду в розмірі 50000 грн..
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з таким рішення суду, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач та представники відповідачів: Міністерства внутрішніх справ України, Орджонікідзевського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду (п.9 ч.1 ст.155 КАС України), суд першої інстанції виходив з того, що про наявність оскаржуваного наказу від 06.11.2015 року позивач дізналась 26.11.2015 року, а звернулась до суду з позовом лише 04.07.2016 року, тобто із пропуском встановленого законом місячного строку. Підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами судом не встановлено.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З тексту адміністративного позову вбачається, що позивач дізналась про оскаржуваний наказ та своє звільнення 26.11.2015 року, отримавши лист Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
В апеляційній скарзі зазначено, що з позовом про скасування наказу, поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу позивач звернулась 21.12.2015 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, ухвалою якого від 22.12.2015 року позов було повернуто позивачу для подання за правилами підсудності до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Вказану ухвалу позивач оскаржила в апеляційному порядку, та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 року рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22.12.2015 року залишено без змін.
Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду була проголошена у відкритому судовому засіданні 12.05.2016 року та набрала законної сили з цієї дати.
Таким чином, звернувшись з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 04.07.2016 року, позивач пропустила встановлений законом місячний строк навіть з 12.05.2016 року.
Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 року була оскаржена в касаційному порядку, а тому не було остаточного рішення по справі, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки звернення з касаційною скаргою не призупиняє дії ухвали апеляційного суду, крім випадку прийняття касаційним судом ухвали відповідно до п.5 ч.1 ст.215 КАС України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено місячний строк, встановлений для звернення до адміністративного суду з позовом у справах щодо оскарження рішення про звільнення з публічної служби.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст.100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Частиною 1 ст. 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, що бере участь у справі.
ОСОБА_4 в адміністративному позові взагалі не ставить питання про поновлення строку для звернення до суду, та згідно тексту позову та апеляційної скарги та доданих до них документів, колегія суддів не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, що стосуються звільнення позивача з публічної служби та похідними від них вимог, а саме: визнання протиправними дій Головного МВС України у Дніпропетровській області щодо видачі Наказу №485 о/с про звільнення позивача, зобов'язання поновити її на посаді, та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Проте, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовних вимог щодо зобов'язання Головного Управління МВС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити компенсацію за невикористане обмундирування та середнє грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки судом першої інстанції не встановлено, чи дійсно має факт затримки відповідачем виплати позивачу грошового утримання, які виплати є складовими грошового утримання, чи являється компенсація за обмундирування частиною такого грошового утримання.
Відповідно до ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись статтями ст. ст. 99, 100, 155, 160, 196, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі №804/4322/16 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі №804/4322/16 в частині залишення без розгляду вимог про зобов'язання Головного Управління МВС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити компенсацію за невикористане обмундирування; зобов'язання Головного Управління МВС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку, скасувати та справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в частині, залишеної без змін, набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Ухвала суду апеляційної інстанції в частині, що скасована, набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі ухвалу складено 02 вересня 2016 року.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак