17 серпня 2016 рокусправа № 808/1268/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 808/1268/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.11.2015 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5067,32 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_1 прийняте 24.11.2015 року відповідачем, яким ТОВ «КЛІОН» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5067,32 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у завдоленні позовних вимог в повному обсязі.
В частині відмови в позові постанову суду не оскаржено.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кліон» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з нерезидентами за період з 01.01.2014 року по 24.09.2015 року.
За результатами перевірки складено Акт № 1128/08-25-22-022/33134908 від 06.11.2015 року, яким зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям здійснено з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного терміну, затвердженого постановами Правління НБУ від 14.11.2013 року № 453; від 12.05.2014 року № 270; від 20.08.2014 року № 515, від 20.11.2014 № 734, від 01.12.2014 № 758 та від 03.03.2015 № 160 в наступних періодах: 19.08.2014 за 1 день прострочення, за 17.04.2015 за 1 день прострочення та за 06.05.2015 за 1 день прострочення за наслідками контракту позивача з компанією BTR-Aquatic International Ltd, (Великобританія) та 24.02.2015 за 1 день прострочення за наслідками контракту з компанією Capithan Exporting Company (Індія). (т. № 1 а.с. 8-32).
12.11.2015 року позивач подав заперечення № 318 на вказаний Акт перевірки, однак відповідачем надало відповідь про те, що заперечення залишено без задоволення. (т. № 1 а.с. 33-44)
24.11.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 5067,32 грн. (т. № 1 а.с. 7)
08.02.2016 року ТОВ «Кліон» подало скарги на вказане податкове повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Запорізькій області та до ДФС України, однак скарги залишені без задоволення. (т. № 1 а.с. 45-49).
Відносно взаємовідносин позивач із компаніями Capithan Exporting Company (Індія) та BTR-Aquatic International Ltd, (Великобританія) судом встановлено наступне.
Між позивачем та Компанією Capithan Exporting Company (Індія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 155S/2014C від 22.10.2014. За умовами проформи № СЕСО/121/2014-15 від 22.10.2014, яка виписана згідно Контракту № 155S/2014C продавець має поставити товар, а покупець оплатити поставлений товар на умовах 20% передплати перед вивантаженням партії товару та 80% - за сім днів до приходу контейнеру в порт призначення. (т. № 1 а.с. 126-132)
На виконання умов зазначених в зовнішньоекономічному контракті ТОВ “КЛІОН” здійснено передплату постачальнику в сумі 24200 доларів США відповідно до платіжного доручення від 25.11.2014 № 864. Таким чином, граничним терміном надходження валютних цінностей на територію України є 23.02.2015.
У зв'язку з непостачанням товару Компанія Capithan Exporting Company (Індія) повернула суму передплати на розподільчий рахунок у повному обсязі, що підтверджується SWIFT-повідомленням, на якому є відмітка банку 23.02.2015, а також випискою з розподільчого рахунку. (т. № 1 а.с. 52-53)
На виконання пункту 2 постанови правління НБУ від 01.12.2014 № 758 «про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» ПАТ «Перший український міжнародний банк» (ПУМБ) відповідно до заяви позивача від 24.02.2015 здійснив обов'язковий продаж валютних коштів в сумі 24200 доларів США та зарахував на поточний рахунок позивача 684038,17 грн.
Відповідач вважає, що термін розрахунків в іноземній валюті позивачем прострочений на 1 день, а саме, 24 лютого 2015 року, оскільки саме в цей день був здійснений продаж валютних коштів та суму у гривневому еквіваленті зараховано на поточний рахунок ТОВ «Кліон».
Крім того, 27.12.2014 між позивачем (покупець) та компанією BTR-Aquatic International Ltd, Великобританія (продавець) укладений контракт № 108S/2014B, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. (т. № 1 а.с. 76-82).
Відповідно до вказаного контракту позивачем продавцю перераховані наступні грошові кошти:
- за платіжним дорученням від 20.05.2014 № 351 43 тисячі доларів США. (т. № 1 а.с. 71) - граничний строк повернення 18.08.2014;
- за платіжним дорученням 16.01.2015 від № 1032 від 8832 доларів США. (т. № 1 а.с. 66) - граничний строк повернення 16.04.2015;
- за платіжними дорученнями від 04.02.2015 № 1076 та 1080 відповідно 11808 та 3875 доларів США (т. № 1 а.с. 60, 61) - граничний термін повернення 05.05.2015.
У зв'язку з неповним виконанням контракту № 108S/2014B від 27.12.2014 продавцем згідно SWIFT повідомлень:
- від 18.08.2014 та банківської виписки на користь ТОВ “КЛІОН” направлені валютні кошти у сумі 40625,00 доларів США. (т. № 1 а.с. 69-70);
- від 16.04.2015 та банківської виписки на користь ТОВ “КЛІОН” направлені валютні кошти у сумі 8779 доларів США. (т. № 1 а.с. 64-65);
- від 05.05.2015 та банківської виписки на користь ТОВ “КЛІОН” направлені валютні кошти у сумі 15683 доларів США. (т. № 1 а.с. 57-59).
Зазначені валютні кошти у вказані дати надійшли та обліковувались на валютному (розподільчому) рахунку позивача.
На виконання пункту 2 постанови правління НБУ від 01.12.2014 № 758 «про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» ПАТ (ПУМБ) відповідно до заяв позивача від 19.08.2014, 17.04.2015 та 06.05.2014 здійснено обов'язковий продаж вказаних валютних коштів та відповідні суми у гривневому еквіваленті зараховані у вказані дати на поточний рахунок позивача.
Відповідач вважає, що термін розрахунків в іноземній валюті позивачем прострочений на 1 день за кожну вказану дату, оскільки саме в ці дні був здійснений продаж валютних коштів та суму у гривневому еквівалентів зараховано на поточний рахунок ТОВ «Кліон».
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
За змістом абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абз. 2 пп. 1.1 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої 24.03.1999 постановою Національного банку України № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (ч. 3 ст. 2 Закону № 185/94).
Згідно частини 4 статті 2 Закону № 185/94 Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 року № 453, яка набрала чинності з 20.11.2013 року та діяла до 17.05.2014 року, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту (імпорту) товарів, передбачених в ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Аналогічні норми містяться в постановах Правління НБУ від 12.05.2014 року № 270; від 20.08.2014 року № 515, від 20.11.2014 № 734, від 01.12.2014 № 758 та від 03.03.2015 № 160.
За приписами ст. 4 Закону № 185/94 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, предмет спору в даній справі полягає у визначенні дати, яка вважається датою закінчення операції з імпорту товару. Позивач такою датою вважає день надходження валютних коштів на його валютний (розподільчий) рахунок, а податковий орган - день зарахування на поточний рахунок позивача грошових коштів у гривні після обов'язкового продажу банком повернутих продавцем валютних коштів.
При цьому Закон № 185/94 визначає лише дату, з якої починається перебіг строку здійснення імпортної операції, а саме, день здійснення авансового платежу.
Визначаючи дату закінчення операції з імпорту товарів, колегія суддів виходить з наступного.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. (постанова Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 21-412а11).
Статтею 1 Закону № 185/94 передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Аналізуючи та співставляючи вказані норми діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що моментом повернення в Україну валютних коштів у виді авансового платежу при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочки поставлення є момент зарахування іноземної валюти на валютний рахунок резидента, оскільки саме це свідчить про перетин іноземною валютою кордону України та саме з цією подією пов'язується надходження до України такої валюти, оскільки іншого Законом № 185\94 не передбачено.
Крім того, згідно з п. 12 розділу III “Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою”, затвердженого 10.08.2005 Постановою Правління Національного банку України № 281, зареєстрованого 29.08.2005 в Міністерстві юстиції України за № 950/11230 (надалі - “Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою”), кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку).
Пунктом 2 Постанови Правління Національного банку України № 160 від 03.03.2015 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 “Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання” (далі - розподільчий рахунок).
Аналогічні за змістом вимоги містять і Постановах Правління Національного банку України від 14 листопада 2013 року № 453, від 12 травня 2014 року № 270, від 20 серпня 2014 року № 515, від 20 листопада 2014 року № 734, від 1 грудня 2014 року № 758.
Як передбачено п. 7 розділу III “Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою”, суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Згідно з п. 4 розділу І “Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою” суб'єкти ринку - це уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.
Відповідно до пп.“а” п. 5.3 глави 5 “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах”, затвердженої 12.11.2003 постановою Правління Національного банку України № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти: а) через розподільні рахунки: […] за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку в порядку, установленому законодавством України; […] перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами); […] повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше; […].
У “Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України”, затвердженої 17.06.2004 Постановою Правління Національного банку України № 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518, зазначено наступне: “Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання - Призначення рахунку: облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків”.
Оскільки ТОВ “КЛІОН” здійснювало саме імпортні (а не експортні) операції, то повернення нерезидентами BTR-Aquatic International Ltd. та M/s. Capithan Exporting Company коштів за SWIFT повідомленнями на 90-й день від дати авансового платежу на їх користь до тієї ж банківської установі, яка здійснювала цей авансовий переказ, свідчить про своєчасне закінчення імпортної операції позивачем. Продаж іноземної валюти, яка надійшла на користь ТОВ “КЛІОН”, є обов'язком ПАТ “ПУМБ”, на який позивач впливу не має.
З огляду на вказані положення та висновки колегія суддів вважає, що дата зарахування коштів в іноземній валюті на розподільчий (валютний) рахунок позивача є моментом повернення такої іноземної валюти в Україну. Оскільки ж за всіма вищезазначеними випадками така валюта повернута в Україну на 90-й день від дати здійснення авансового платежу, то позивачем вимоги Закону № 185/94 та відповідних постанови Правління НБУ не порушені, у зв'язку з чим підстави для нарахування пені відсутні.
При цьому безпідставними є посилання податкового органу на положення п. 2.3 “Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями”, затвердженої 24.03.1999 постановою Правління Національного банку України №136, зареєстрованої 28.05.1999 у Міністерстві юстиції України за № 338/3631, щодо моменту зняття експортної операції з контролю, оскільки діючим законодавством нарахування пені пов'язується з несвоєчасними розрахунками по імпортним операціям, тобто із поверненням у випадку недопоставлення товару в Україну іноземної валюти пізніше 90-го дня з моменту здійснення авансового платежу, а не з моментом зняття операції з контролю відповідним банком.
З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.11.2015 року відповідачем прийнято безпідставно, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 808/1268/16 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко