"30" серпня 2016 р. справа №2-а-4195/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2011 року у справі №2-а- 4195/2011 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, -
Позивач 18.04.2011 року звернулась до Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18.11.2004 року) за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року; з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року; з 01 квітня 2011 року проводити перерахунок та виплати підвищення пенсії в розмірі 30% в подальшому.
Постановою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2011 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 18 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01 січня 2011 року з урахуванням раніше сплачених позивачу сум підвищення до пенсії, як «дитині війни», в іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Сторони повідомлені належним чином про дату та місце розгляду справи.
Пунктом 3 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2.
Постанова судом першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 183-2 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути зазначену справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 віднесена до категорії дітей війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.8).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області і їй, як особі, що має статус «дитини війни», частково нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,якою передбачено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію даної статті було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року цей пункт закону був визнаний неконституційним на підставі ст.152 Конституції України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року №1-28/08, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано неконституційними. Одночасно в рішенні зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії окремих нормативно-правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втрачають чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.
Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 Конституції України визначено вичерпний перелік таких випадків.
Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком (ст.2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року).
Частиною 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру пенсії призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та норми чинного процесуального законодавства суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що необхідно застосовувати у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження прав відсутністю фінансування.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області не доведено правомірність не здійснення щомісячного нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 18 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01 січня 2011 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини десятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 183-2, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2011 року у справі №2-а-4195/2011 залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2011 року у справі №2-а-4195/2011 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак