ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.08.2016Справа №910/10815/16
За позовом Міністерство молоді та спорту
До Дитячого громадського об'єднання "Ірбіс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
1)Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
2) Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
Про стягнення 588 760,00 грн.
Суддя ЛиськовМ.О.
Представники:
від позивача: Яковенко У.Д. (дов.№51/7.3 від 05.01.2016)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: ОСОБА_4
від третьої особи-2: ОСОБА_5 (дов. від 08.08.2016)
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Міністерство молоді та спорту України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дитячого громадського об'єднання "Ірбіс", в якому просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 588 760,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 р. порушено провадження у справі № 910/10815/16, залучено до участі у розгляді третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 (третя особа1) та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (третя особа 2) та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2016 р. за участю представників сторін та третіх осіб, яких зобов'язано надати суду певні документи.
05.07.2016р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому Дитяче громадське об'єднання "Ірбіс" заперечує проти позову з підстав вказаних у відзиві.
07.07.2016р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію України, розгляд якого судом перенесено.
У дане судове засідання представники третіх осіб 1 та 2 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомив. Вимог суду в повному обсязі не виконано.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 р. розгляд справи було відкладено на 08.08.2016 та зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали про порушення провадження.
У зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б. Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/10815/16.
За результатом повторного автоматичного розподілу справу передано судді Лиськову М.О.
05.08.2016 суддя Лиськов М.О. прийняв справу до свого провадження та призначив до розгляду на 29.08.2016.
08.08.2016 через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшли пояснення по справі.
08.08.2016 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшов відзив на позовну заяву.
08.08.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.
В судове засідання, призначене на 29.08.2016, з'явились представники позивача та третіх осіб та надали пояснення по справі.
Представник позивача заявив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію України. Суд заслухавши думку сторін відмовив в його задоволенні.
В судове засідання, призначене на 29.08.2016, представник відповідача не зявився причин неявки суд не повідомив.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Між 30.07.2010 між Міністерством України у справах сім'ї молоді та спорту та Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" укладено договір №110 про реалізацію програми "Ми пам'ятаємо", за умовами якого відповідач зобов'язався забезпечити виконання програми "Ми пам'ятаємо", а також 30.09.2011 між тими ж сторонами було укладено договір № 8.
Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної служби молоді та спорту України за період з 01.04.2010 до 01.04.2012, за результатами якої складено акт № 03-24/120 від 27.07.2012.
Державною фінансовою інспекцією України відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2012 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в Державній службі молоді та спорту України (правонаступник - Міністерство молоді та спорту України) за період з 01 квітня 2010 року по 01 квітня 2012 року, якою виявлено порушення фінансової дисципліни, що викладені в акті ревізії від 27 липня 2012 року № 03-24/120, за результатами якої вимагалось провести претензійно-позовну роботу та забезпечити повернення коштів, які сплачено дитячим та молодіжним громадським організаціям за фактично невиконані послуги (роботи) у сумі 2092647,16 грн. та перерахувати зазначені кошти до державного бюджету. При використанні коштів, спрямованих Державною службою молоді та спорту дитячим та молодіжним громадським організаціям на проведення заходів за бюджетною програмою "Державна підтримка молодіжних і дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї" молодіжні та дитячі громадські організації не виконали взяті зобов'язання з їх проведення.
Згідно листа Держфінінспекції від 12.01.2016 № 03-14/18 сума завданих збитків державі в особі Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Молодіжний націоналістичний конгрес" становить 588 760 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує про невиконання відповідачем приписів Державної фінансової інспекції України щодо необхідності повернення грошових коштів у розмірі 588 760 грн., сплачених за послуги, які фактично не були виконані, у зв'язку з чим Міністерством молоді та спорту України заявлено про їх стягнення у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що між Державною службою молоді та спорту та Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" 30.07.2010 укладено договір №110 про реалізацію програми " Ми пам'ятаємо", за умовами якого відповідач зобов'язався забезпечити виконання програми " Ми пам'ятаємо", за умовами якого відповідач зобов'язався забезпечити виконання програми у відповідності до зведеного кошторису витрат та виділених коштів у розмірі 49 500 грн.
Між Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір про надання послуг з № 1 від 09.11.2011, за умовами якого останній зобов'язався організувати харчування заходу " Ми пам'ятаємо ".
23.11.2011 між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 підписано акт виконаних робіт за договором № 1 від 09.11.2011 на суму 27 990 грн.
Між Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір про надання послуг з № 3 від 09.11.2011, за умовами якого останній зобов'язався організувати харчування заходу " Ми пам'ятаємо ".
23.11.2011 між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 підписано акт виконаних робіт за договором № 3 від 09.11.2011 на суму 2 800 грн.
Між Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір про надання послуг з № 5 від 09.11.2011, за умовами якого останній зобов'язався організувати харчування заходу " Ми пам'ятаємо ".
23.11.2011 між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 підписано акт виконаних робіт за договором № 5 від 09.11.2011 на суму 27 600 грн.
Між Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір про надання послуг з № 9 від 09.11.2011, за умовами якого останній зобов'язався організувати харчування заходу " Ми пам'ятаємо ".
23.11.2011 між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 підписано акт виконаних робіт за договором № 5 від 09.11.2011 на суму 10 800 грн.
Між Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з № 7 від 09.11.2011, за умовами якого останній зобов'язався організувати харчування заходу " Ми пам'ятаємо ".
23.11.2011 між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 підписано акт виконаних робіт за договором № 7 від 09.11.2011 на суму 12 000 грн.
Між Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з № 11 від 09.11.2011, за умовами якого останній зобов'язався організувати харчування заходу " Ми пам'ятаємо ".
23.11.2011 між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 підписано акт виконаних робіт за договором № 11 від 09.11.2011 на суму 9 300 грн.
Між Дитячим громадським об'єднанням "Ірбіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки товарів з № 15 від 09.11.2011, за умовами якого останній зобов'язавсяпоставити товар н азагальну суму 83 300 грн.
Проаналізувавши вищевказані договори, положення чинного законодавства України, а також зміст зобов'язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами виникли відносини щодо надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене, суд відзначає, що факт надання послуг Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 за договорами про надання послуг з № 1 від 09.11.2011, про надання послуг з № 3 від 09.11.2011, про надання послуг з № 5 від 09.11.2011, про надання послуг з № 9 від 09.11.2011 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за договорами про надання послуг з № 7 від 09.11.2011, про надання послуг з № 11 від 09.11.2011, поставки товарів з № 15 від 09.11.2011, а також їх оплати відповідачем підтверджується належним чином оформленими первинними та банківськими документами, що в свою чергу спростовують доводи позивача стосовно ненадання обумовлених вказаними договорами послуг.
Позивачем, в свою чергу, не надано доказів, як б підтверджували обставини, викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Державної служби молоді та спорту України за період з 01.04.2010 р. до 01.04.2012 р. від 27.07.2012 р. № 03-24/120, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог.
Окрім того відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
У відповідності до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Держмолодьспорт листами від 12.10.2012 р. № 13/6519, від 01.11.2012 р. № 1/12-8785, від 07.12.2012 р. № 13/7885 повідомила Державну фінансову інспекцію України про вжиття заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень. Тобто принаймні 12.10.2012р.Позивач довідався про нібито порушення його прав.
Таким чином, саме із вказаної дати почав спливати трирічний строк позовної давності щодо вимог Позивача та закінчився 13.10.2015 p., а з даним позовом Позивач звернувся у 2016 p., тобто зі спливом строку позовної давності.
При цьому Позивач не надав жодних пояснень та доказів на підтвердження поважності причини пропущення строків позовної давності.
Отже, Позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду з позовом про стягнення коштів.
У відповідності до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи що доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у спаєві доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підтверджені належними засобами доказування та є необґрунтованими.
Підсумовуючи вищевикладене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів та наведених обґрунтувань за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Міністерства молоді та спорту України до Дитячого громадського об'єднання "Ірбіс" про стягнення 588 760,00 грн. - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 02.09.2016
Суддя М.О. Лиськов