Рішення від 29.08.2016 по справі 910/10425/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2016Справа №910/10425/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

До Міністерства оборони України

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 422,20 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Лобода М.А.(дов. № 0115-374 від 30.12.2015)

від відповідача: Остапенко В.В. (дов. № 220/227/д від 11.04.2016)

В судовому засіданні 29.08.2016, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

06.06.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №3849/2320УСГ від 02.06.2016 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) до Міністерства оборони України (надалі - відповідач) про стягнення 21 422,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/10425/16, розгляд справи призначено на 22.06.2016.

В судове засідання, призначене на 22.06.2016, представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання, призначене на 22.06.2016, представник відповідача з'явився, надав відзив на позовну заяву та просив залучити в якості відповідача - військову частину НОМЕР_1 .

Клопотання про залучення в якості відповідача - військову частину НОМЕР_1 , обґрунтовано тим що у останнього на праві оперативного управління перебуває “ЗИЛ 131” державний номер № НОМЕР_2 .

В судовому засіданні 22.06.2016 оголошено перерву до 01.08.2016.

В судове засідання, призначене на 01.08.2016, представники сторін з'явились представники сторін.

Представник відповідача усно заявив клопотання про залучення в якості відповідача - військову частину НОМЕР_1 .

Окрім того, представниками сторін заявлено клопотання про про продовження строку розгляду справи.

01.08.2016 ухвалою суду продовжено строки розгляду справи на 15 днів та відкладено судове засідання на 10.08.2016.

10.08.2016 судове засідання не відбулося зв'язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

У зв'язку із виходом судді Лиськова М.О. з лікарняного справа підлягає призначенню до розгляду.

Ухвалою суду 22.08.2016 суддя Лиськов М.О. призначив справу №910/10425/16 до свого провадження, розгляд справи призначив на 29.08.2016.

В судове засідання, призначене на 29.08.2016, представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2015 відбулося зіткнення автомобіля “Пежо”, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля “ЗИЛ 131”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в сумі 21 422,20 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 22710 від 16.12.2015 Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № КА-7086 від 15.12.2015 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Статтею 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області 22.12.2015 у справі № 658/4596/15-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Пунктом 36.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів” передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до довідки Національної поліції у Херсонській області транспортний засіб «ЗИЛ 131», державний № НОМЕР_2 належить військовій частині НОМЕР_1 , що підпорядкована Міністерству оборони України.

Судом відхиляються твердження відповідача щодо того, що він не є належним відповідачем у справі, у зв'язку з тим, що транспортний засіб «ЗИЛ 131», державний № НОМЕР_2 належить військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Си Україн . Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (частина 3 статті 3 Закону).

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном встановлений Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Згідно частини 2 статті 3 Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна.

При цьому, згідно частини 2 статті 2 Законом Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройний Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Водночас, Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» визначені правові засади здійснення у Збройних Силах України господарської діяльності.

Вищезазначеним Законом визначений порядок ведення військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини), господарської діяльності, метою якої є одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності.

Згідно статті 5 Закону за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина, яка зареєстрована як суб'єкт господарювання, несе відповідальність, передбачену законом та договором.

З урахуванням викладеного та виходячи з того, що військова частина військова частина НОМЕР_1 не є суб'єктом господарювання, відповідальність за спричинену Позивачу майнову шкоду несе Міністерство оборони України.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Міністерства оборони України ( 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код: 00034022) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вулиця І. Федорова, будинок 32-А; ідентифікаційний код: 30859524) страхове відшкодування - 21 422 грн. 20 коп. та судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.09.2016

Суддя М.О. Лиськов

Попередній документ
60750906
Наступний документ
60750910
Інформація про рішення:
№ рішення: 60750907
№ справи: 910/10425/16
Дата рішення: 29.08.2016
Дата публікації: 29.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування