ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30 серпня 2016 р. Справа № 909/552/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Мартиненко І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,
до відповідача: приватного підприємства "Безпека Захід", вул. Івана Павла ІІ, 22/27, м. Івано-Франківськ, 76018,
про стягнення неустойки в розмірі 41 980,82 грн,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №114/01-20/14в від 20.01.2016,
від відповідача представник не з'явився,
встановив:
Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради заявлено позов до приватного підприємства "Безпека Захід" про стягнення неустойки в розмірі 41 980,82 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 27.11.2014 між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як орендодавцем, та приватним підприємством "Безпека-Захід", як орендарем, було укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-3726. Зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати даний договір було розірвано відповідно до рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2015 у справі №909/681/15. Даним рішенням орендаря зобов'язано було звільнити орендовані нежитлові приміщення, сплатити заборгованість по орендній платі, в тому числі неустойку, нараховану за період з 30.09.2015 по 31.10.2015. Зазначає, що вказане рішення набрало законної сили 05.02.2016, проте приміщення були звільнені на підставі акту приймання-передачі 29.04.2016. Відповідно до норм законодавства та умов договору просить стягнути неустойку за безпідставне користування приміщеннями у розмірі 41980,82 грн за період з 01.11.2015 по 29.04.2016. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 283 ГК України, ст. 11, 202, 327, 509, 525, 526, 785 ЦК України.
Аналогічні пояснення представник позивача надав в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання 30.08.2016 не з'явився, однак у відзиві від 17.08.2016 (вх.№11702/16 від 17.08.2016), який підтримав в судовому засіданні 30.08.2016, проти позову заперечив. Вказав, що з моменту укладення договору підприємством в орендованому приміщенні були проведені ремонтні роботи, у зв'язку з чим аварійне приміщення, що перебуває на балансі міського клінічного пологового будинку, було приведено у задовільний стан. Вважає, що відповідно до положень ст. 778 ЦК України має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Зазначає, що ним не порушувались зобов'язання щодо неповернення нежитлових приміщень, оскільки в цей період тривали переговори щодо врегулювання суперечностей. Крім того, між відповідачем та Івано-Франківським міським клінічним будинком було укладено договір про надання охоронних послуг за ціною, що була нижче ринкової, в зв'язку з чим підприємство втратило дохід. Вважає, що картка розрахунку та оплати неустойки здійснена без врахування здійснених відповідачем покращень приміщення за період з 01.01.2015 по 19.05.2016, в той час як приміщення було звільнено 29.04.2016. Посилається на те, що позивач шляхом ведення переговорів навмисно створив ситуацію, що спричинила порушення відповідачем умов перебування у нежитловому приміщенні. Вказує, що відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст.ст. 550, 551, 617 ЦК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.
Між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як орендодавцем, та приватним підприємством "Безпека-Захід" було укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-3726 від 27.11.2014 (надалі "договір"). Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 34,7 кв.м, розташовані в будівлі жіночої консультації №1 за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 46, яке перебуває на балансі міського клінічного пологового будинку. Дані приміщення передані в оренду для використання під офіс фірми з надання охоронних послуг. Предмет оренди на підставі акту приймання-передачі від 27.11.2014 переданий відповідачу.
Орендна плата встановлена в п.3.1. договору в розмірі 1951,27 грн без ПДВ за базовий місяць жовтень 2014 року. Відповідно до п.3.2. договору місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар за кожний наступний місяць оренди, визначається шляхом множення розміру місячної орендної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2015 у справі №909/681/15 встановлено, що ПП "Безпека-Захід" належним чином не виконувало зобов'язання за договором, станом на 30.04.2015 допустило заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 14 303,88 грн, а тому відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 6.3. договору вказаний договорів було розірвано.
Надалі рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2016 у справі №909/1295/15 задоволено позов виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ПП "Безпека Захід" про звільнення орендованих приміщень та повернення їх орендодавцю по акту приймання-передачі, а також згідно з ч.2 ст. 785 ЦК України та п.5.1.3. договору стягнуто 7 089,58 грн неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 30.09.2015 по 31.10.2015. При цьому встановлено, що відповідно до п.2.4. договору у разі розірвання договору, закінчення строку його дії, відмови орендаря або орендодавця від його продовження чи відмови орендодавця від договору в порядку ст.782 ЦК України, а також у випадку банкрутства орендаря орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві приміщення у взаємопогоджені терміни, але не пізніше як в день набрання законної сили рішення суду про розірвання договору. Рішення господарського суду Івано-Франківської області про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №ДО-3726 від 27.11.2014, укладеного між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та приватним підприємством "Безпека Захід", набрало законної сили 29.09.2015, і у суду на час ухвалення рішення були відсутні докази того, що відповідач повернув орендовані приміщення позивачу.
Як передбачено ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Повернення орендованих приміщень позивачу у зв'язку з розірванням договору відбулось за актом приймання-передачі від 29.04.2016.
Пунктом 5.1.3. договору передбачено, що у випадку не виконання орендарем обов'язку щодо повернення орендодавцеві приміщень відповідно до вимог п. 2.4. цього договору, він сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно з цим договором з врахуванням суми ПДВ за період безпідставного користування приміщеннями. Дані умови договору відповідають приписам ч.2 ст.785 ЦК України, якими передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.
Позивачем представлено картку розрахунку та оплати неустойки, відповідно до якої за період з 01.11.2015 по 29.04.2016 нарахована неустойка в сумі 41 980,82 грн. Посилання відповідача на те, що неустойка нарахована по 19.05.2016, не відповідає даним вказаного розрахунку.
Посилання відповідача на те, що відповідно до положень ст. 778 ЦК України він має право на відшкодування вартості витрат на поліпшення орендованого майна, не стосується вирішення даного спору, оскільки нормами чинного законодавства та умовами договору стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна не поставлено в залежність від вирішення питання про відшкодування витрат на його поліпшення. Відсутні правові підстави пов'язувати вирішення даного спору з умовами надання відповідачем охоронних послуг Івано-Франківському міському клінічному будинку. А те, що після розірвання договору між сторонами тривали перемовини з приводу продовження орендних відносин, не звільняло відповідача від обов'язку повернути орендоване приміщення та виконати рішення суду. Доказів того, що вказане порушення відповідач допустив внаслідок неправомірних дій позивача, ним не подано.
При розгляді клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки суд виходить з наступного. Як зазначено в п. 5.4. постанови пленуму ВГСУ №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Неустойка, передбачена нормою ст.785 ЦК України, є засобом забезпечення виконання зобов'язань, метою якого являється захист інтересів орендодавця в разі неповернення орендованого майна після закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання, розмір якої ставиться в залежність від строку такого безпідставного користування майном. Враховуючи зазначене, до вказаної неустойки не можуть застосовуватися положення ч.3 ст. 551 ЦК України.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст. 43, ст. 49, ст. 82 - ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позов виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до приватного підприємства "Безпека Захід" про стягнення неустойки в розмірі 41 980,82 грн.
Стягнути з приватного підприємства "Безпека Захід" в користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради неустойку в розмірі 41 980,82 грн (сорок одну тисячу дев'ятсот вісімдесят гривень вісімдесят дві копійки), а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн судового збору.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.09.16
Суддя Малєєва О. В.