ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31 серпня 2016 р. Справа № 909/503/16
господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
при секретарі судового засідання Павлюк У.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 76000)
до відкритого акціонерного товариства “Пресмаш”
(вул.Автоливмашівська, 1, м.Івано-Франківськ, 76495)
про стягнення 33267 грн 52 коп середнього заробітку за затримку здійснення розрахунку при звільненні
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1М, (паспорт серія - СС №816159 від 28.09.1999 виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області);
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №06/01 від 12.01.16)
ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Пресмаш”, в якому просить стягнути з відповідача 33267 грн 52 коп середнього заробітку за затримку здійснення розрахунку при звільненні.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2016 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.
В судових засіданнях 05.07.16 та 25.07.16 оголошено перерви.
Ухвалою від 02.08.16 господарський суд Івано-Франківської області продовжив строк розгляду спору на 15 днів та відклав розгляд справи. При цьому, зобов'язано відповідача надати суду довідку про кількість робочих днів для посади шліфувальника 5-го розряду на ВАТ "Пресмаш" за період з червня 2015 по березень 2016, а також докази встановлення саме такої кількості робочих днів.
30.08.16 до суду від ВАТ "Пресмаш" надійшла довідка про кількість робочих днів для посади шліфувальника 5-го розряду на ВАТ "Пресмаш" за період з червня 2015 по березень 2016, а також накази №№ 04, 18, 26 та 41 про режим роботи ВАТ "Пресмаш" за цей період.
В судовому засіданні 30.08.16 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечила, зазначила, що заявлена позивачем до стягнення сума є необгрунтованою.
В судовому засіданні оголошено перерву до 31.08.216.
Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
З 12.09.2007 ОСОБА_1 працював на ВАТ "Пресмаш" на посаді шліфувальника 5-го розряду в МСВ на 31 дільниці.
29.05.15 ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін згідно п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, про що видано наказ № 12.
Однак, при звільненні позивача відповідач не розрахувався з ним у повному обсязі, в результаті чого виник борг.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.15 у справі № 909/1056/15 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Пресмаш" та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Ухвалою від 22.12.15 у справі № 909/1056/15 господарський суд Івано-Франківської області затвердив реєстр вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш" та визнав, зокрема, грошові вимоги ОСОБА_1 з виплати заробітної плати в розмірі 12396 грн 80 коп як вимоги першої черги ВАТ "Пресмаш".
28.03.16 частина боргу, а саме: в сумі 6480 грн 52 коп, була погашена.
Як визначено в ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП).
Конституційним Судом України у рішенні від 22.02.2012 роз'яснено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Оскільки відповідач не провів повного розрахунку з позивачем при звільненні, він у відповідності до ст.117 Кодексу законів про працю України зобов'язаний виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Здійснивши у відповідності до Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, розрахунок середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача, господарський суд, дійшов до висновку, що за період з червня 2015 по березень 2016 з відповідача на користь позивача слід стягнути 20472 грн 32 коп. середнього заробітку.
Здійснений позивачем розрахунок суми середнього заробітку (33267 грн 52 коп) свідчить про те, що при його здійсненні позивачем було допущено помилку, а саме: нарахування середнього заробітку проведено позивачем шляхом множення середньоденного заробітку на число повних робочих днів у період з червня 2015 по березень 2016.
Однак, як було з'ясовано судом, у цей період на ВАТ "Пресмаш" було встановлено неповний робочий тиждень, а саме: три робочі дні в тиждень. Зазначено позивач не враховував, а тому його позов підлягає частковому задоволенню.
В ч.7 ст.84 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що в резолютивній частині рішення вказується , зокрема, про розподіл господарських витрат між сторонами.
В п.п.1 п.2 ч.2 Закону України “Про судовий збір” визначено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З огляду на викладене, з відповідача в дохід бюджету слід стягнути 848 грн 02 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст.116, 117 Кодексу законів про працю України та ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Пресмаш" (вул.Автоливмашівська, 1, м.Івано-Франківськ, 76495, код 13643567) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 76000, ідент.номер НОМЕР_1) 20472 (двадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 32 коп. середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні.
В решті позову відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Пресмаш" (вул.Автоливмашівська, 1, м.Івано-Франківськ, 76495, код 13643567) в дохід державного бюджету (отримувач коштів: УДКСУ у м.Івано-Франківську; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37952250; Банк отримувача Головне Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської обл.; код банку отримувача (МФО) 836014; рахунок отримувача 31219206783002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір; найменування суду: господарський суд Івано-Франківської області) судовий збір у розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) грн 02 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.09.2016
Суддя Рочняк О. В.