ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
01 вересня 2016 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Рейнарт І.М., Андрієнко А.М.
при секретарі Ігнатьєву Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою стягувача «NIBULON S.A.» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., за участю боржника Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз», за апеляційною скаргою представника «NIBULON S.A.» - ЧернюкаВіктора Миколайовича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року,
встановила:
30.05.2016 року стягувач «NIBULON S.A.» в особі представника Чернюка В.М. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., посилаючись на те, що 25.05.2016 р. до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була подана заява про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого листа №759/16206/14-ц, виданого 25.05.2016 р. Святошинським районним судом м.Києва на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2016 , яким визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 №4323 А(і). У вказаній заяві стягувач просив державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
27.05.2016 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51256578 з виконання вказаного виконавчого документа без вирішення заяви про накладення арешту на майно та кошти боржника та оголошення заборони на його відчуження, що суперечить положенням п.5 та п. 6 статті 11, ч.3 ст.19, ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої за №489/20802.
Вчиненою бездіяльністю державний виконавець порушив право стягувача на отримання присуджених з боржника грошових коштів в порядку, передбаченому п.3.6 вказаної Інструкції.
Посилаючись на викладене просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., що полягала у залишенні без розгляду заяви стягувача від 25.05.2016 про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на майно та кошти боржника, оголошення заборони на його відчуження при відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 759/16206/14-ц, виданого 25.05.2016 Святошинським районним судом м. Києва та не винесенні про це відповідних постанов і не направленні їх банкам чи іншим фінансовим установам; органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна; органам, що ведуть Державний реєстр речових прав на нерухоме майно; органам, передбаченим ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. або іншу посадову особу розглянути заяву стягувача «NIBULON S.A.» від 25.05.2016 в частині накладення арешту на майно та кошти боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми майнового стягнення, яка становить: 17 536 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долара США станом на 14.01.2016 становить 414 585 410,56 грн.; складні відсотки на цю суму, що розраховуються щоквартально за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань -11.01.2011 і до дати повної сплати відшкодування збитків; 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом НБУ гривні до долара США становить 1 826 821,68 грн., про що винести відповідні постанови відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, копії яких надіслати органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, іншим органам, передбаченим ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», сторонам виконавчого провадження та банкам й іншим фінансовим установам.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі представник «NIBULON S.A.» - ЧернюкВ.М. просить скасувати вказану ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким скаргу стягувача задовольнити.
Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не застосовано положення ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено обов'язок державного виконавця щодо використання наданих йому цим законом прав і недопущення порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Також суд дійшов помилкового висновку, що державний виконавець може виносити лише одну постанову, відкриваючи виконавче провадження, тоді як ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачає винесення відповідних постанов про накладення арешту на кошти та майно боржника.
Матеріали справи не містять доказів того, що державним виконавцем взагалі розглядалась заява стягувача про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту та з цього приводу приймалось відповідне рішення.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви стягувача судом першої інстанції не перевірено обставин того, що оскаржувана бездіяльність державного виконавця була вчинена в межах повноважень державного виконавця та відповідно до Закону, а також чи не призвела вона до порушення права стягувача на своєчасний розгляд і вирішення заяви про відкриття виконавчого провадження з одночасним вирішенням питання про накладення арешту на кошти і майно боржника.
В судовому засіданні представник «NIBULON S.A.» - ЧернюкВ.М. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Чернишова Н.І. та представник боржника Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» просили апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, що беруть участь в справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 №4323 А(і), згідно з яким рішенням арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення. Продавці - Апелянти - публічне акціонерне товариство «Компанія Райз» повинні сплатити Покупцям-Відповідачам - «NIBULON S.A.» 17 536 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ гривні щодо долара США станом на 14.01.2016 року становить 414 585 410,56 грн., в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються щоквартально за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань -11.01.2011, і до дати повної сплати відшкодування збитків, а також витрати на арбітраж в сумі 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом НБУ гривні щодо фунта стерлінга станом на 14.01.2016 р. становить 1 826 821 грн. 68 коп.
25.05.2016 р. Святошинським районним судом м. Києва на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист (а.с.36).
25.05.2016 р. стягувач «NIBULON S.A.» звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження, яка містила прохання накласти арешти на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження, про що винести відповідні постанови.
Умови і порядок виконання рішень судів визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб,визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим законом.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.05.2016 р. на підставі поданої заяви стягувача державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення постанови (а.с.27-28).
Таким чином, державним виконавцем виконано вимоги в частині дотримання строку винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому закон не покладає на державного виконавця обов'язку по накладенню арешту в період, наданий для добровільного виконання рішення.
Враховуючи ту обставину, що після закінчення строку на добровільне виконання рішення суду, а саме 07.06.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на все майно, що належить боржнику Публічному акціонерному товариству «Компанія Райз» у межах суми звернення стягнення, доводи апеляційної скарги про порушення прав стягувача на своєчасне вирішення питання про накладення арешту на майно боржника є необґрунтованими.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Верховного Суду України від 09 червня 2016 року зупинено виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року, залишеної без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року, до закінчення провадження у зазначеній справі (а.с.107).
З огляду на те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №759/16206/14-ц, виданого 25.05.2016 р. Святошинським районним судом м. Києва, зупинено до закінчення касаційного провадження, правові підстави для зобов'язання державного виконавця розглянути заяву стягувача «NIBULON S.A.» від 25.05.2016 в частині накладення арешту на кошти боржника, про що винести відповідні постанови, відсутні.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності й обґрунтованості та підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргупредставника «NIBULON S.A.» - ЧернюкаВіктора Миколайовича відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
Справа №22-ц/796/11399/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Миколаєць І.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.