29 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівМахлай Л.Д., Слободянюк С.В.
при секретаріГоін В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Гринь Костянтина Андрійовича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено./а.с. 85-88/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Гринь К.А. подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що на вимогу ухвали суду від 09.12.2015 р. позивачем направлено витребовувані судом докази в підтвердження беззаперечності позовних вимог, зокрема виписки по рахункам, фото відповідача з кредитними картками, які він отримував після пролонгації, які до матеріалів справи долучено не було. Також зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та у відповідності до ст.ст. 509, 629 ЦК України повинні бути задоволені. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
№ справи 760/15237/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/7123 /2016
Головуючий у суді першої інстанції: Кицюк В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що в серпні 2015 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 22 551,22 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач написав власноручно заяву на отримання кредитної карти «Універсальної» в гривні 18.09.2007 року. За даним договором відповідачу було встановлено кредитний ліміт на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом 36,00% на рік в розмірі 12 400,00 грн. Крім того, умовами передбачено кінцевий строк повернення грошових коштів, які як стверджує позивач, використав відповідач, - це строк закінчення дії картки. Позивач стверджує, що станом на 30.06.2015 відповідач за вищезазначеним договором має перед ним заборгованість в сумі 22 551,22 грн., з яких 10 030,41 грн. - заборгованість за кредитом, 10 270,75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 700,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також 500,00 грн. - штраф фіксована частина та 1 050,06 грн. - штраф процентна складова.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч.1 ст.11 ЦПК України про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, саме на сторони покладається обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України (ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України). Так, встановивши, що в судові засідання позивач свого представника жодного разу не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до положень ст.74 ЦПК України /а.с.22-23, 29-30, 53, 57/, відповідач категорично заперечував проти задоволення позову, оспорював саме перебування із позивачем в будь-яких відносинах, в тому числі кредитних, ухвалою суду від 09.12.2015 р. витребувано оригінали доказів на підтвердження позовних вимог, які, попри вжиті заходи судом першої інстанції, надані так і не були, критично сприйнявши копію наданих позивачем документів, і розцінюючи поведінку позивача як невиконання свого обов'язку підтвердити обставини позову належними та допустимими доказами, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про непідтвердженість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, щодо того, що на вимогу ухвали суду від 09.12.2015 р. позивачем направлено витребовувані судом докази в підтвердження беззаперечності позовних вимог, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази своєчасності направлення витребуваних документів на вимоги ухвали суду першої інстанції, додаткові матеріали долучені лише до апеляційної скарги та складаються з копій фото та додаткового розрахунку.
Крім того, на розгляд справи в суді апеляційної інстанції позивач свого представника також не направив, незважаючи на те, що відповідачем заперечується підпис на заявці про видачу картки, оригіналу такої заяви не надав, хоча в силу ч. 2 ст. 64 ЦПК України зобов'язаний надати, оскільки відповідачем заявлено таке клопотання в суді першої інстанції, у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - ГриньКостянтина Андрійовича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: