Ухвала від 25.08.2016 по справі 761/27338/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 11-сс/796/2747/2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: cm. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

за участю під час відеоконференції

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 вересня 2016 року включно, із визначенням застави в розмірі 800 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 1102400 /один мільйон сто дві тисячі чотириста/ гривеньвідносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хабаровськ, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, працюючого інженером зв'язку в ДП «Радіо Комунікейшнз Інтернешнл», який зареєстрований і проживає за адресою проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Приймаючи рішення про продовження застосування ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який повторно, після позбавлення права керування транспортними засобами за керування у стані алкогольного сп'яніння, нехтуючи Правилами дорожнього руху України та небезпекою інших осіб, сів за кермо автомобіля перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та завдав потерпілим тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Також, враховуючі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суспільну небезпечність діяння, вік та стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти подібні суспільно небезпечні кримінальні правопорушення, оскільки суду не доведено наявність обставин, які б змусили підозрюваного утриматися від протиправних дій, які йому інкриміновані.

Крім того, при визначенні розміру застави, враховано обставини і суспільну небезпеку кримінального правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , суспільний резонанс вчиненого кримінального правопорушення, яке стало наслідком отримання тілесних ушкоджень працівниками правоохоронного органу при здійсненні ними процесуальних обов'язків, слідчий суддя прийшов до висновку про визначення у даному випадку

розміру застави виходячи за межі розміру, встановленого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме визначити заставу в розмірі 800 розмірів мінімальної заробітної плати, що буде співрозмірно стримувати підозрюваного від порушення ним процесуальних обов'язків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року скасувати та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, або домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.

На думку сторони захисту, слідчий суддя не взяв до уваги, те що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні мати пенсіонерку та має постійне місце роботи, де є дуже гарним працівником.

На думку захисника, слідчим та прокурором не доведений жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваному ОСОБА_8 не має сенсу переховуватись від органів слідства так як, про нього є багато інформації у правоохоронних органів і він розуміє, що така поведінка у подальшому вплине на санкцію призначеного йому покарання. Крім того, підозрюваному не має сенсу впливати на свідків, оскільки вони вже надали органам досудового розслідування покази та жодним чином не можуть їх змінити.

Разом з тим, сторона захисту зазначає, що визначена застава в розмірі 800 розмірів мінімальної заробітної плати приобранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непомірною для підсудного, який працює інженером зв'язку в ДП «Радіо Комунікейшнз Інтернешнл» та не є бізнесменом з відповідним прибутком.

Тому сторона захисту вважає, що утримання ОСОБА_8 під вартою є незаконним та не обґрунтованим, оскільки жоден ризик, передбачений ст. 177 КПК України, не доведений, а також враховуючи, що підозрюваний має намір працювати для повної організації лікування потерпілих, раніше не судимий та має на утриманні матір пенсіонерку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 тапросили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділомГУ Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000001238 від 02 серпня 2016 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 серпня 2016 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 ,перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «OPELZafira» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на швидкості 80 км/год /що перевищує максимально допустиму швидкість на цій ділянці шляху, яка становить 60 км/год/, скоїв зіткнення із зупиненим автомобілем «FIAT Scud о» д.н.з. НОМЕР_2 . попереду якого стояв автомобіль «Hyundai Sonata» н.з. НОМЕР_3 . біля задньої частини якого стояли патрульні інспектори поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та фіксували дорожньо-транспортну пригоду.

В результаті наїзду, потерпілий ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а потерпіла ОСОБА_11 - тяжке тілесне ушкодження, яке стало наслідком доставляння потерпілої до реанімаційного відділення Київської міської клінічної лікарні №17.

01 серпня 2016 року ОСОБА_8 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України та 02 серпня 2016 року йому в порядку ст. 278 КПК України було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Старший слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції у місті Києві підполковник поліції ОСОБА_9 , погодивши з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Враховуючи зазначене, на об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_8 до вчинення правопорушення, яке йому інкримінується, що є підставою для застосування щодо підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та ступінь тяжкості правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, а також дані про особу підозрюваного, який повторно, після позбавлення права керування транспортними засобами за керування у стані алкогольного сп'яніння, нехтуючи правилами дорожнього руху та небезпекою інших осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння сів за кермо автомобіля та завдав потерпілим тілесні ушкодження в результаті порушення правил дорожнього руху.

Також, слідчим суддею враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, та суспільну небезпечність діяння у вчинені якого підозрюється особа, його вік, стан здоров'я і майновий стан.

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти подібні суспільно небезпечні кримінальні правопорушення, оскільки суду не доведено наявність обставин, які б змусили підозрюваного утриматися від повторного вчинення протиправних дій, які йому інкриміновані.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Разом з тим, ні захисником, ні підозрюваним у судовому засіданні апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів, які б підтверджували обставини на які вони посилаються та спростовували висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, отриманих на підставі документів долучених до клопотання прокурора, оскільки фактично сторона захисту обмежилась лише запереченнями наведених прокурором фактів та обставин.

Враховуючи наведене, вимоги апеляційної скарги захисника в частині необґрунтованості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не заслуговують на увагу.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував наявні обставини і підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_8 діяння, і правильно прийшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси конкретної особи, у зв'язку з чим підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні.

Таким чином, доводи захисника щодо незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_8 застави в межах 800 мінімальних заробітних плат, оскільки даний розмір застави не суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , суспільний резонанс вчиненого кримінального правопорушення, яке стало наслідком отримання тілесних ушкоджень працівниками правоохоронного органу при здійсненні ними процесуальних обов'язків, колегія суддів вважає, що визначений в ухвалі слідчого судді розмір застави здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків, і підстав вважати його завідомо непомірним, колегія суддів не вбачає.

Тому, вказані в апеляційній скарзі вимоги та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 вересня 2016 року включно, із визначенням застави в розмірі 800 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 1102400 /один мільйон сто дві тисячі чотириста/ гривеньвідносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____________________ _____________________ ___________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
60750238
Наступний документ
60750241
Інформація про рішення:
№ рішення: 60750239
№ справи: 761/27338/16-к
Дата рішення: 25.08.2016
Дата публікації: 14.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами