17 серпня 2016 р. Р і в н е №2а/1770/1943/2011
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача 1: представник ОСОБА_2,
відповідача 2: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про роз'яснення рішення у справі за позовом
ОСОБА_3
доЗдолбунівської районної державної адміністрації, Управління економіки Здолбунівської районної державної адміністрації
про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_3 (далі іменується - позивач, заявник) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Здолбунівської районної державної адміністрації (далі іменується - відповідач 1) та Управління економіки Здолбунівської районної державної адміністрації (далі іменується - відповідач 2) про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року адміністративний позов частково задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області №5-к від 29 березня 2011 року про звільнення з посади ОСОБА_3. Поновлено ОСОБА_3 на посаду головного спеціаліста-адміністратора дозвільного центру управління економіки Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області. Зобов'язано Здолбунівську районну державну адміністрацію Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Здолбунівської РДА залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року в частині, що стосується стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, були скасовані, а справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті судові рішення залишені без змін.
За результатом повторного розгляду справи в частині, що була направлена Вищим адміністративним судом на новий розгляд до суду першої інстанції, Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3640грн.
02 серпня 2016 до суду від Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Заява про роз'яснення судового рішення обґрунтована тим, що 26 липня 2016 року Рівненським окружним адміністративним судом були проголошені вступна та резолютивна частини рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Держава Україна в особі Здолбунівська районна державна адміністрація, Держава в особі начальник управління економіки Здолбунівської районної державної адміністрації, структурний підрозділ, без прав юридичної особи ОСОБА_4 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідачами суду були надані всі наявні у Здолбунівській районній державній адміністрації документи про виконання рішення суду від 13 липня 2011 року у вказаній справі (позивач поновлена на посаді; нарахована та виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу), а саме: копія розпорядження голови райдержадміністрації від 07.10.2011 №80-к про виплату заробітку у межах суми стягнення за один місяць; копії наказів начальника управління економіки Здолбунівської райдержадміністрації від 24.11.2011 №12-к щодо поновлення на посаді, від 29.11.2011 №13-к щодо нарахування та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу; копія постанови від 28.11.2011 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про закінчення виконавчого провадження; виписка з особового рахунку позивача з програми ІС-ПРО про нараховані їй суми, розміри яких позивачем не піддавались сумніву та не оскаржувались.
У судове засідання прибув представник відповідача 1, підтримав доводи, викладені у заяві про роз'яснення судового рішення, та просив суд задовольнити таку заяву, постановити ухвалу, якою роз'яснити порядок та спосіб в який має бути виконане рішення суду, вступна та резолютивна частини якого були проголошені 26.07.2016 - стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем 1 в основу заяви про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З аналізу вказаної норми вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить, а із її змісту вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'яснення судового рішення може мати місце, якщо таке рішення є об'єктивно незрозумілим. Особиста можлива незгода заявника з прийнятим рішенням не визначена законом, як підстава для його роз'яснення. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого судового рішення адміністративного суду.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння способу та порядку його виконання, або є ймовірність неправильного його виконання.
Суд зазначає, що резолютивна частина постанови суду від 26.07.2016 є чіткою, визначеною та зрозумілою - “стягнути зі Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3640 (три тисячі шістсот сорок) грн.”.
Заява відповідача 1 про роз'яснення судового рішення не містить жодних обґрунтувань, посилань чи доводів щодо незрозумілості рішення, його нечіткості або невизначеності.
Відтак, постанова суду від 26.07.2016 роз'яснення не потребує, оскільки чітко та у повному обсязі визначає зміст зобов'язань відповідача 1 перед позивачем.
Водночас, посилання відповідача 1 на вже начебто виконаний обов'язок перед позивачем щодо виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу може бути лише підставою визнання виконавчого документа таким що не підлягає виконанню і жодним чином не свідчить про незрозумілість винесеного судом рішення.
Таким чином, заява відповідача 1 про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Здолбунівської районної державної адміністрації про роз'яснення рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Здолбунівської районної державної адміністрації, Управління економіки Здолбунівської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Сало А.Б.