17 серпня 2016 р.Р і в н е 817/580/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання наказу неправомірним та зобов'язання вчинення певних дій
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про:
визнати неправомірним наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області №36 о/с від 12.03.2016 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського роти дорожньо-партульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області;
зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.11.2015 був прийнятий на службу в Національну поліцію України. Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 12.03.2016 за № 36 о/с був звільнений зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України “Про національну поліцію” (через службову невідповідність). Вказує, що підставою для звільнення є висновок атестаційної комісії Головного управління національної поліції в Рівненській області від 25.02.2016. В атестаційному листі зазначені лише позитивні відгуки, висновок прямого керівника, що займаній посаді відповідає. Зазначає, що у відповідача не було визначених у законі підстав для проведення атестації щодо нього, наказу про атестацію із зазначенням таких підстав відповідач не видавав. Будь-яких порушень службової дисципліни з часу призначення на посаду не допускав, тому у відповідача не було підстав вирішувати питання як про переміщення на нижчу посаду, так і про звільнення через службову невідповідність. Відповідно до службової характеристики покладені обов'язки виконував належним чином. Атестаційна комісія не лише не врахувала відсутності підстав про проведення атестації, але і не дотрималася покладених на неї вимог щодо врахування критеріїв оцінки поліцейського, визначених Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованого в МЮУ 18.11.2015 за №1445/27890. Позивач вважає своє звільнення протиправним, а висновки про його службову невідповідність необґрунтованими. На підставі викладеного просив позов задовольнити скасувати протиправний наказ про звільнення, поновити його на посаді та стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В судове засідання позивач та представник позивача не прибули, представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач ОСОБА_2 управління Національної поліції в Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.26-32). Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що згідно з порядком, визначеним Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, яка є єдиними спеціальним нормативно-правовим актом, за яким проводилось атестування позивача, атестаційною комісією шляхом індивідуального голосування вирішено, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Співбесіда уповноважених членів атестаційної комісії з позивачем є унікальною, на якій комісія надавала також оцінку таким критеріям, як мотивація, принциповість тощо. Так, під час проведення атестації комісією було надано оцінку в сукупності таким критеріям: повнота виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показники службової діяльності, рівень теоретичних знань та професійних якостей, оцінки з професійної і фізичної підготовки, наявність заохочень, наявність дисциплінарних стягнень, результати тестування. При цьому представник відповідача підкреслила, що атестаційна комісія приймає відповідне рішення щодо окремої особи, що атестується, з певною свободою розсуду та обирає одне з декількох юридично допустимих рішень, що свідчить про наявність дискреційних повноважень у ході прийняття того чи іншого рішення за результатом атестування, що означає за своїм внутрішнім переконанням та на власний розсуд оцінювати усі критерії, які підлягають оцінці відповідно до п.16 Розділу IV Інструкції, та приймати рішення. За таких обставин представник відповідача переконана, що адміністративний суд не вправі надавати оцінку підставам прийняття рішення атестаційною комісією та тим самим підміняти цей орган, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо оцінки ділових, професійних особистих якостей поліцейських, їхнього освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, а також перспектив службової кар'єри. Тому, на переконання представника відповідача, задоволення заявлених позовних вимог фактично означало б втручанням суду у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, відтак вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення. Атестаційна комісія у ході прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді урахувала усі, передбачені Інструкцією критерії, на основі чого дійшла відповідного висновку. На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю вимог.
Представник відповідача в судове засідання не прибула, подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Згідно з п.9 розділу ХІ Закону України “Про Національну поліцію” та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_3 звільнений з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за п.63 “к” (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації).
Зазначені обставини підтверджуються витягом з послужного списку ОСОБА_3 (а.с.53-56).
07.11.2015 відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 07.11.2015 №4 о/с ОСОБА_4 був призначений в Національну поліцію України на посаду поліцейського роти дорожньо-партульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання сержант поліції (а.с.34).
Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.01.2016 №16 “Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Рівненській області” з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України “Про Національну поліцію” та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Рівненській області, створити в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області атестаційні комісії (а.с.39).
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Рівненській області (8 осіб) прийняли рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність, що оформлено протоколом ОП №15.00003806.0019671 від 25.02.2016. За вказане рішення члени атестаційної комісії проголосували наступним чином: “за” - 8 осіб, “проти” - 0 особи (а.с.51).
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 12.03.2016 №36 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції України в Рівненській області, звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 закону України “Про національну поліцію” (через службову невідповідність). Підстава: рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 25.02.2016 (а.с.33).
Судом під час судового розгляду встановлено, що позивач був прийнятий на службу в поліцію на посаду поліцейського роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції України в Рівненській області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання сержант поліції.
Зі змісту атестаційного листа від 29.01.2016 встановлено, що ОСОБА_1 за період служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Здібний, енергійний, здатний швидко прийняти правильне рішення. Раціонально та продуктивно використовує робочий час, вміло планує свою роботу. До виконання службових обов'язків відноситься сумлінно, з почуттям відповідальності за доручену справу. Неухильно дотримується положень Конституції України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції. Професійно виконує свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. ОСОБА_1 культурно спілкується з громадянами та колегами по службі, ввічливий, тактовний, готовий завжди прийти на допомогу, поважає і не порушує прав і свобод людини. Дисциплінований, принциповий у вирішення службових питань, уміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків. Користується авторитетом та повагою у колективі та серед населення. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, прагне до вдосконалення службової діяльності, вільно володіє українською та російською мовами. Відрізняється почуттям особистої відповідальності за доручену справу. В моральному відношенні стійкий, здатний контролювати власні емоції та поведінку поза службою, сміливий, рішучий. Фізично розвинений добре, на належному рівні володіє табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою та спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Здатний добре переносити психофізичні навантаження та труднощі служби.
За висновком безпосереднього керівника - командира роти ДПС, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області, капітана поліції - ОСОБА_5, займаній посаді відповідає (а.с.50).
Відповідно до висновку Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 19.10.2015 №22223/17-16-17-03-09 про результати перевірки достовірності відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік указано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1
Установлено також, що вартість майна (майнових прав), указаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.
Інші заборони, передбачені Законом України "Про очищення влади", на вказану посадову особу не поширюються (а.с.64-65).
За даними Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади” наданих відповідачем до матеріалів справи, у реєстрі відомості щодо ОСОБА_1 відсутні (а.с.63).
Як з'ясував суд, присягу поліцейського позивач не складав, посадова інструкція помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції України в Рівненській області не розроблена і не затверджена в установленому порядку, жоден документ, який би визначав коло обов'язків поліцейського до відома позивача не доводився.
З протоколу засідання атестаційної комісії встановлено, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України “Про очищення влади”, та інформацію з відкритих джерел.
Жодних інших документів (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційна комісія не досліджувала.
Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.
Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обґрунтувань.
Комісія також не досліджувала можливість або неможливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією.
Представником відповідача не вказано, які ж саме причини чи мотиви стали підставою для висновків про невідповідність позивача займаній посаді та зауважила, що в даному випадку мова йде про дискреційні повноваження членів атестаційних комісій “на власний розсуд” оцінювати всі критерії, які підлягають оцінці та за результатами оцінки “на власний розсуд” індивідуально голосувати за те чи інше рішення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію”, який був опублікований 06.08.2015 та набрав чинності 07.11.2015 (окрім окремих положень).
Пунктами 8, 9, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.
Таким чином, лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції.
У справі, що розглядалась, позивач наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області був прийнятий на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції, таким чином, питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Проходження служби в поліції регулюється Законом України “Про Національну поліцію” та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України “Про національну поліцію”).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст. 56 Закону України “Про Національну поліцію”).
Згідно з приписами статті 58 Закону України “Про Національну поліцію” призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Відповідно до статті 57 Закону України “Про Національну поліцію” атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
З аналізу положень частини другої статті 57 Закону України “Про Національну поліцію” випливає, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Поряд із Законом України “Про Національну поліцію” правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.2012 № 4312-VI “Про професійний розвиток працівників”.
Так, статтею 1 цього Закону визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI “Про професійний розвиток працівників” атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону України “Про професійний розвиток працівників” передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.
Як вже зазначалось, в силу приписів статті 57 Закону України “Про Національну поліцію” атестування поліцейських проводиться на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам.
Метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Звільнення зі служби через службову невідповідність передбачено пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Позивача звільнено з поліції через “службову невідповідність”. Проте, поняття “службова невідповідність” і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям “звільнення у порядку дисциплінарного стягнення”.
Аналогічна правова позиція розкрита у постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 № 21-13а14, яка в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.
У справі, що розглядалась, позивач пропрацював на посаді помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції України в Рівненській області менше одного року, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.
Зі змісту пункту 9 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції.
При цьому, при вирішенні питання про призначення на посаду у контексті з'ясування питання щодо відповідності особи вимогам до поліцейських Міністерство внутрішніх справ України має усі повноваження здійснювати призначення на посади поліцейських на конкурсних засадах (стаття 47 Закону), проводити медичне та психофізіологічне обстеження кандидатів, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, тестування на поліграфі, перевіряти рівень фізичної підготовки, а також проводити спеціальну перевірку (стаття 50).
Відповідач не надав суду відомостей, які з повноважень, що передбачені Законом України “Про національну поліцію” для прийняття працівників міліції на службу до поліції, Міністерство внутрішніх справ України використало по відношенню до позивача.
У той же час, з наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області встановлено, що позивача призначено на посаду помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції України в Рівненській області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання старшого сержанта поліції.
Щодо суті висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді суд зазначає наступне.
З дослідженого судом протоколу засідання атестаційної комісії встановлено, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону України “Про Національну поліцію” та пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.
Відповідно до п.п. 10-12, 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Згідно з протоколом засідання комісії позивачу ставились питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби та інше. У протоколі не зазначено перелік запитань та відповіді на них. Під час співбесіди не вівся аудіо запис її перебігу. Атестаційна комісія у протоколі не зазначила жодної підстави прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді.
Судом враховано, що жодних записів (аудіо-, відео-, стенограм) у ході проведення відповідних засідань атестаційних комісій не велося, представник відповідача перелік питань, які задавались у ході співбесіди та відповіді позивача не надала. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено належний професійний рівень ОСОБА_1
Як вже зазначалось, посадова інструкція поліцейського роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управління Національної поліції України в Рівненській області не розроблялась, службова характеристика та висновок безпосереднього керівника позивача позитивні, діючих стягнень немає, згідно з результатами тестування позивача складають 22 балів з 60 можливих за тестування загальних здібностей та навичок та 19 бали з 60 можливих за тестом на знання законодавчої бази.
Письмові докази не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, він характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків, хоча під час проходження служби мав як стягнення, так і заохочення.
У рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування та мотиви прийняття рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення, відсутнє посилання на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також докази в обґрунтування цих тверджень, що не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України, а тому воно є необґрунтованим.
Фактичні обставини, підтверджені наявними у справі доказами, свідчать про спростування висновків атестаційної комісії. У атестаційному листі і інших поданих документах, що були предметом дослідження комісії, позивач характеризується позитивно, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків. При цьому власне рівень результатів атестування теоретичної та практичної підготовленості поліцейського, як самостійна підстава не може слугувати для висновку про службову невідповідність поліцейського та бути підставою для звільнення поліцейського на підставі частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав не взято до уваги відомості прийнятих заліків зі службової підготовки позивача, а враховано саме результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1
З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок атестаційної комісії №3 від 25.02.2016 щодо ОСОБА_4 "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" є протиправним та необґрунтованим і не може бути підставою для звільнення позивача з органів поліції.
За вказаних обставин звільнення позивача з поліції через службову невідповідність за частиною 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” проведено незаконно.
Крім того, суд вважає помилковим посилання відповідача на виключні дискреційні повноваження атестаційної комісії щодо прийняття рішення за наслідками атестації та втручання суду в дискрецію комісії в разі надання правової оцінки прийнятого нею рішення.
Дискреційні повноваження полягають у виборі одного з юридично допустимих рішень, що кореспондується з конституційним принципом, закріпленим в статті 19 Конституції України, відповідно до якого, орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням ж суду є перевірка відповідності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення критеріям правомірності, що визначені у статті 2 КАС України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наказ про звільнення позивача зі служби в поліції на підставі підпункту 5 частини першої статті 77 Закону України “Про національну поліцію” (через службову невідповідність) є протиправним і підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на службі на посаді, з якої його незаконно звільнено.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 235 Кодексу законів про працю України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Крім того, згідно з приписами статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 №100.
Суд не приймає до уваги зазначений у довідці відповідача №821/296/03-29 від 30.05.2016 середньоденний розмір заробітної плати позивача, оскільки він визначений за календарний день (а.с.35).
Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено визначення у даному випадку розміру середньоденної заробітної плати за робочий день. За два останні місяці, які передували звільненню (січень та лютий 2016 року) кількість робочих днів становила відповідно 19 та 21. Тому середньоденний заробіток позивача становить 137,50 грн. ((2750,00 х 2) : (19 + 21)).
Суд встановив, що вимушений прогул позивача стався у період з 14 березня 2016 року по день постановлення даного судового рішення 17 серпня 2016 року.
Кількість робочих днів вимушеного прогулу становить у березні 14, у квітні 21, у травні 19, у червні 19, в липні 22 у серпні 13 - разом 108 робочих днів, до стягнення за час вимушеного прогулу підлягає середній заробіток у сумі 14850,00 грн.
Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для застосування ст. 94 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області №36 о/с від 12.03.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського роти дорожньо-партульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з 12.03.2016.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14850,00 грн. (сума без сплати податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати даної суми працівнику).
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського роти дорожньо-партульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу з один місяць в сумі 2750,00 грн. допустити до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.