Справа № 815/3048/16
01 вересня 2016 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.
секретаря Бобровської О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі ДПІ), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.05.2016 року №0009661303, яким визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 7539,67грн.
Позивач зазначив, що є власником нежитлових приміщень, площею 27,4 кв.м. по АДРЕСА_1, площею 37,4 кв.м по АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона не є користувачем земельних ділянок під цими приміщеннями, оскільки вона не отримувала та не реєструвала у встановленому чинним законодавством України право власності чи право користування земельними ділянками, а тому їй невідомо на підставі яких даних відповідач нарахував земельний податок.
У відповідності до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України (далі ПКУ) платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПКУ). Згідно з п.270.1 ст.270 ПКУ об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що для цілей оподаткування земельним податком, особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема Земельним Кодексом України. Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
З урахуванням викладених доводів позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав рішення ДПІ правомірним та просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення, площею 27,4 кв.м. по АДРЕСА_1, площею 37,4 кв.м по АДРЕСА_2. Згідно з даними реєстру речових прав нерухомого майна підставами виникнення права власності на вказані об'єкти є свідоцтва про право власності від 16.09.2008 року та від 01.12.20067 року, видані виконавчим комітетом ОМР (а.с.8-10).
24.05.2016 року ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0009661303, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.286.5 ст.286 ПКУ позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 7539,67грн. за 2016 податковий період (а.с.6).
Суд вважає, що вищезазначене податкове повідомлення - рішення прийняте ДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, є правомірним, та відповідно не підлягають задоволенню плзовні вимоги позивача. При цьому суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельні ділянки.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ ПКУ.
Згідно зі ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками податку є, зокрема, власники земельних ділянок, відповідно об'єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст.120 ЗКУ, ст.377 ЦКУ, відповідно до яких, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Пунктом 287 ст.287 ПКУ встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Таким чином, позивач з часу реєстрації права власності на підставі свідоцтв про право власності від 16.09.2008 року та від 01.12.20067 року нежитлових приміщень, площею 27,4кв.м. по АДРЕСА_1, площею 37,4 кв.м по АДРЕСА_2, став також платником земельного податку.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Вказаним Законом внесені зміни в ст.284 ПКУ «Особливості оподаткування платою за землю», абзаци 1 та 2 пункту 284.1 викладені у такій редакції: 284.1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам".
Рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 року №6762-VІ встановлені ставки земельного податку у місті Одесі, якою зокрема встановлений розмір ставки земельного податку, відсоток від нормативної грошової оцінки землі для землекористувачів (юридичних та фізичних осіб), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельною ділянкою - 3%
Пунктом 286.5 ст.286 ПКУ встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст.58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Таким чином, фізичній особі, яка є власником або користувачем земльної жділянки сума земельного податку щорічно визначається контролюючим органом.
ДПІ визначило суму земельного податку позивачу у податковому повідомленні-рішенні від 24.05.2016 року №0009661303 на суму 7539,67грн.
Суд не приймає до уваги, як не спроможні, доводи позивача, що вона не є користувачем земельних ділянок під об'єктами нерухомості, які належать йому на праві власності, оскільки не оформлення в установленому порядку землекористування землею під будівлею, власником якої він є, не звільняє особу від сплати земельного податку.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» пп 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ викладений у новій редакції, згідно з якою плата за землю визначена як обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Судом встановлено, що земельний податок позивачу розрахований лише з площі, зайнятої під об'єктами нерухомості.
Згідно з ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2016 року №0009661303 про визначення податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 7539,67грн.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.
Суддя Катаєва Е.В.
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2016 року №0009661303 про визначення податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 7539,67грн.
02 вересня 2016 року.