ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
01 вересня 2016 року № 813/2726/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Зубач С.А.
за участю:
представника позивача - Башко І.П.
представника відповідача - Ватуляка М.Р.
розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови, -
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Cтецька А.Я. №13291290982-0188 від 14.07.2016 про накладення на товариство штрафу у розмірі 58000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені в постанові про накладення штрафу висновки відповідача про недотримання товариством розміру мінімальної заробітної плати за квітень 2016 не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 дійсно отримали за квітень 2016 заробітну плату у розмірі по 500 гривень кожний. Разом із тим, перевіряюча не взяла до уваги ту обставину, що 01.02.2016 директором товариства ОСОБА_8 було видано наказ про зміну істотних умов праці згідно якого передбачалось, що протягом квітня 2016 працівники працюватимусь неповний робочий день - 4 години на день з оплатою праці 500 гривень за фактично відпрацьований час. Із даним наказом від 01.02.2016 працівники товариства були ознайомлені та працювати на нових умовах праці погодились. З 18 квітня 2016 по 30 квітня 2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебували у відпустці без збереження заробітної плати, а тому зазначені працівники протягом квітня 2016 відпрацювали лише 44 години годин за що отримали заробітну плату у розмірі 500 гривень, що в еквіваленті повної зайнятості, з урахуванням норм тривалості робочого часу за квітень 2016, відповідає встановленому розміру мінімальної заробітної плати. Однак, при проведенні перевірки та винесенні постанови №13291290982-0188 від 14.07.2016 про накладення на товариство штрафу у розмірі 58000 гривень директору товариства та працівникам не було надано можливості надавати пояснення з приводу дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Житловик» законодавства про працю, що мало наслідком необ'єктивний висновок інспектора про порушення товариством статті 95 КЗпП України та статті 3 Закону України «Про оплату праці».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задольнити. Додатково пояснив, що згідно з постановою Яворівського районного суду Львівської області від 04.08.2016, постановленій у справі про притягнення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності згідно з статтею 41-1 КУпАП судом встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення в частині порушення ОСОБА_8 вимог частин 1 та 2 статті 3 Закону України «Про оплату праці» та частин 1,2,4 статті 95 КЗпП України. Вважає, що постанова Яворівського районного суду Львівської області в цій частині має преюдиційне значення при розгляді даної справи.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, пояснив, що під час проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» було встановлено порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», частин 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України та частин 1 та 2 статті 3 Закону України «Про оплату праці», статті 96 КЗпП України, частин 1-3 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону та України «Про оплату праці», статей 116, 117 КЗпП України. За порушення вимог частин 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України та частин 1та 2 статті 3 Закону України «Про оплату праці», а саме, недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці при нарахуванні заробітної плати за квітень 2016 працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яким в зазначеному місяці було нараховано заробітну плату в розмірі 500 гривень, що в еквіваленті повної зайнятості, з урахуванням норм тривалості робочого часу за квітень 2016 року 168 годин, було нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за квітень, 14.07.2016 заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецьком А.Я. за результатом розгляду акта перевірки №13291290982 від 22.06.2016, було прийнято постанову про накладення та товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик» штрафу у розмірі 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) гривень. Зазначене порушення повністю документально підтверджується табелем обліку робочого часу за квітень 2016 та штатним розписом за даний місяць із яких слідує, що протягом квітня 2016 працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відпрацювали 80 годин, за що отримали заробітну плату у розмірі 500 гривень, що в еквіваленті повної зайнятості, з урахуванням норм тривалості робочого часу за квітень 2016 року 168 годин, було нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, документи для проведення перевірки надавав особисто позивач, який був присутній при проведенні перевірки та при винесенні постанови про застосування фінансової санкції. Однак, ним не повідомлялось про існування наказу про зміну умов праці від 01.02.2016 та не надавалось уточненого табелю обліку робочого часу за квітень 2016, який доданий до позовної заяви. Зважаючи на викладене, вважає, що даний наказ та уточнений табель обліку робочого часу про існування яких стало відомо лише в судовому засіданні не є належними та допустимими доказами при розгляді зазначеної справи.
Заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виходить з наступного.
В період часу з 17.06.2016 по 22.06.2016 головним державним інспектором ОСОБА_10 на підставі наказу від 08.06.2016 №706 П та направлення на перевірку від 08.06.2016 №704 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик».
За результатами проведення перевірки складено акт перевірки суб'єктом господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13291290982, який в останній день проведення перевірки, 22.06.2016 був підписаний головним державним інспектором ОСОБА_10 та директором товариства ОСОБА_8, без будь-яких зауважень та заперечень. В акті зафіксовано порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», частин 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України та частин 1, 3 статті3 Закону України «Про оплату праці», статті 96 КзПП України, частин 1-3 ст. 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону та України «Про оплату праці», статей 116, 117 КЗпП України.
За порушення, встановлених під час перевірки, вимог частин 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України та частин 1, 3 статті 3 Закону України «Про оплату праці», а саме, недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці при нарахуванні заробітної плати за квітень 2016 працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 14.07.2016 заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецьком А.Я. за результатом розгляду акта перевірки № 13291290982 від 22.06.2016, було прийнято постанову про накладення та товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик» штрафу у розмірі 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) гривень.
При винесенні постанови був присутній директор товариства ОСОБА_8, який у цей же день отримав примірник оскаржуваної постанови.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Згідно з пунктом 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМ України від 11 лютого 2015 № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Львівської області.
Згідно з статтею 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.
Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до Закону України «Про державний бютжет на 2016 рік» у квітні 2016 розмір мінімальної заробітної плати становив 1378 гривень.
Допитана в якості свідка головний державний інспектор ОСОБА_10 пояснила, що 16.06.2016 вона прибула до товариства «Житловик» з метою проведення позапланової перевірки на підставі листа Яворівської районної державної адміністрації Львівської області. По прибутті у товариство ОСОБА_10 зазначила директору товариства ОСОБА_8 про необхідність надання для проведення перевірки установчих документів товариства, книги реєстрації кадрових наказів, самих кадрових наказів, штатного розпису товариства, відомостей нарахування та виплати заробітної плати працівників, починаючи із січня 2016. Директор зазначив, що дані документи для проведення перевірки будуть надані на наступний день. На наступний день, 17.06.2016, їй було надано необхідні документи кадрового діловодства. З приводу книги реєстрації наказів, директор пояснив, що така у товаристві не ведеться у зв'язку із невеликою кількістю працюючих. На підставі наданих документів, які долучені до матеріалів перевірки, нею було встановлено, що у товаристві має місце порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», частин 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України та частин 1, 3 статті 3 Закону України «Про оплату праці», статті 96 КзПП України, частин 1-3 ст. 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону та України «Про оплату праці», статей 116, 117 КЗпП України. Із результатами перевірки, в останній день її проведення, було ознайомлено директора товариства ОСОБА_11, який підписав акт перевірки без будь-яких зауважень та заперечень.
Із оглянутих в судовому засіданні матеріалів перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» встановлено, що до акту перевірки долучено належним чином завірені копії установчих документів товариства, штатні розписи за січень-квітень 2016, наказ про прийняття ОСОБА_8 на роботу від 5 травня 2010 № 8, наказ про звільнення ОСОБА_4 від 30 квітня 2016, наказ про звільнення ОСОБА_5 від 30.04.2016 , табелі обліку робочого часу працівників за січень-квітень 2016, розрахунково-платіжні відомості за січень-квітень 2016, відомості на виплату грошей за січень-квітень 2016, графік відпустки працівників та правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Житловик».
Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні табелю обліку робочого часу за квітень 2016 від 29.04.2016 протягом квітня 2016 працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відпрацювали по 80 годин кожен.
Дослідженим судом штатним розписом за квітень 2016 року встановлено, що посадові оклади працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за квітень 2016 становили по 500 гривень.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що протягом квітня 2016 працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали заробітну плату в розмірі 500 гривень, що в еквіваленті повної зайнятості, з урахуванням норм тривалості робочого часу за квітень 2016 року 168 годин, було нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1378 гривень.
Відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Процедура накладення таких штрафів врегульована постановою КМ України від 17 липня 2013 № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».
Відповідно до пункту 2, 6, 7 зазначеної постанови штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Із дослідженої судом постанови про накладення штрафу № 13291290982-0188 від 14.07.2016 встановлено, що така було винесена із дотриманням вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення з участю директора товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» ОСОБА_8 При цьому, розмір штрафу, накладеного на товариство, відповідає встановленому абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Згідно з статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на викладене, суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в частині того, що в квітні 2016 дані працівники працювали лише до 18 квітня і по 4 години в день, оскільки такі показання суперечать письмовим доказам, наявним в матеріалах справи, а саме, табелю обліку робочого часу та штатному розпису товариства за квітень 2016, розрахунково-платіжній відомості №НЗП-000004 за квітень 2016.
Також суд звертає увагу, що показання свідків є суперечливими. Зокрема, допитана в якості свідка касир ОСОБА_4 пояснила, що з 18 квітня 2016 вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.
Разом із тим, як вбачається із відомостей отримання заробітної плати за березень 2016, 19 квітня 2016 працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_6 отримували заробітну плату за березень 2016.
При цьому, надаючи правову оцінку показань свідків, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебувають у службовій залежності від товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик».
Також суд критично оцінює, доданий до позовної заяви, виправлений позивачем табель обліку робочого часу працівників за квітень 2016 та штатний розпис за вказаний період, оскільки зазначені документи повністю суперечить тим, які наявні в матеріалах перевірки.
При цьому, на даних штатних розписах та табелях обліку робочого часу стоять аналогічні дати затвердження « 01.04.2016 року» та « 29 квітня 2016 року» відповідно.
Суд наголошує, що у розрахунково-платіжній відомості №НЗП-000004 за квітень 2016 в графі «відпрацьовано днів, годин» зазначено, що працівники відпрацювали по 22 дні, а в графі «за тариф.ставками (посадовими окладами) у всіх працівників, за винятком директора зазначено оклад 500 грн.
Також, суд не погоджується із доводами представника позивача щодо відсутності порушення вимог частин 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України та частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про оплату праці» у зв'язку із встановленням цієї обставини постановою Яворівського районного суду Львівської області 04.08.2016, яка прийнята щодо директора «Житловик» ОСОБА_8
Слід зазначати, що обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.
Відповідно обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.
Крім того, норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи, а не щодо інших осіб.
В даному випадку Головним управлінням Держпраці у Львівській області застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу щодо юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик», яка не є суб'єктом адміністративної відповідальності.
Крім того, суд критично оцінює постанову Яворівського районного суду Львівської області 04.08.2016, оскільки ОСОБА_8 власноручно підписав протокол Головного управління Держпраці у Львівській області від 22.06.2016 №13-29-129/0304, надав пояснення, згідно з якими зазначив, що «в подальшому буде старатися дотримуватися вимог законодавства про працю».
Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку (Лист ВАСУ від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 щодо застосування ст. 72 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Обґрунтовуючи правомірність свого рішення, відповідач покликається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик» при проведенні перевірки не надало інших документів, чи пояснень, які б спростовували наявність порушень позивачем вимог законодавства про працю, а отже, такі надані лише в судовому засіданні не можуть бути належними і допустимими доказами. В судовому засіданні ці доводи знайшли підтвердження.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті постанови про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик» відповідач діяв правомірно та в межах наданих законом повноважень, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Р. Брильовський