КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
17 серпня 2016 року справа № П/811/452/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.
за участю секретаря: Потєхіної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області, оформлене протоколом засідання тимчасової робочої групи з питань направлення громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби від 18 березня 2016 року №2 в частині відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у направленні на проходження альтернативної (невійськової) служби;
- зобов'язати ОСОБА_2 районну державну адміністрацію Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про направлення його на проходження альтернативної (невійськової) служби.
Ухвалою суду від 15.06.2016 року замінено первинного відповідача ОСОБА_2 районну державну адміністрацію Кіровоградської області на належного відповідача - Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 березня 2016 року відповідачем було прийнято рішення, яке оформлене протоколом засідання тимчасової робочої групи з питань направлення громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби №2, яким позивачеві відмовлено у направлені на проходження альтернативної (невійськової) служби.
На думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення, відповідачем не прийнято до уваги наявні докази істинності його релігійних переконань та прийнято рішення не у відповідності із усіма обставинами справи, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява від 16.08.2016 р. про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначено, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1, Управлінням соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області прийняте рішення про відмову позивачу у задоволенні його заяви, у зв'язку з відсутністю підтвердження істинності релігійних переконань, яке оформлене протоколом №2 від 18.03.2016 року (а.с. 9).
Частиною 4 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована 17 липня 1997 року), та практику Європейського суду з прав людини.
Пункт 2 статті 9 Європейської конвенції з прав людини зазначає, що свобода сповідувати релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони громадського порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших людей.
Перелік правомірних цілей, які виправдовують обмеження свободи віросповідання, передбачених статтею 9 Конвенції, є вичерпним. Тим самим стаття 9 не дозволяє посилатися на поняття «державної безпеки» для того, щоб виправдати обмеження у здійсненні прав, що гарантуються, а право на відмову від військової служби з релігійних переконань не може бути обмежено в інтересах національної безпеки та територіальної цілісності.
Відповідно статті 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
Судом встановлено, що позивач є неохрещеним вісником Релігійної організації Свідків ОСОБА_3 в Україні, що підтверджується довідкою від 26.02.2016 року (а.с.11), також вказану обставину підтвердили допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які, згідно довідки від 08.08.2016 року №1554 призначені Керівним комітетом Релігійної організації «Релігійний Центр Свідків ОСОБА_3 в Україні» на посаду священнослужителів - старійшин (єпископів) релігійної громади Свідків ОСОБА_3 в смт Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області.
Відповідно до Положення про Порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2066 від 10.11.1999 року (далі - Порядок №2066), Свідки ОСОБА_3 відносяться до переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
Судом встановлено, що позивач є неохрещеним вісником, а отже є особою життя та релігійні погляди якої відповідають віровченню Свідків ОСОБА_3, в тому числі і у відношенні до військової служби, а отже дає можливість позивачу заявляти про істинність його релігійних переконань.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Баятян проти Вірменії» зазначено, що «заявник у цій справі є членом релігійної організації Свідків ОСОБА_3 - релігійної групи, чиї вірування включають в себе переконання про неприйнятність служби у військових структурах, навіть якщо така служба не пов'язана з носінням зброї. Зважаючи на це у Європейського суду немає підстав сумніватися, що відмова заявника від військової служби була продиктована його глибокими релігійними переконаннями, які перебували в стані серйозного і нездоланного конфлікту з його обов'язком пройти військову службу. Отже, стаття 9 Європейської Конвенції підлягає застосуванню у справі заявника».
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, оформлене протоколом №2, оскільки аналіз чинного законодавства дає підстави для твердження, що військову службу для віруючих громадян, які заявили про неможливість її проходження з підстав суперечності їхнім релігійним переконанням, можна замінити на проходження альтернативної (невійськової) служби.
Враховуючи висновок суду про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву про звільнення від військової служби під час мобілізації за релігійними переконаннями.
Такий висновок ґрунтується на тому, що після скасування рішення відповідача, заява позивача вважається нерозглянутою (відсутнє рішення комісії за результатами розгляду заяви).
Керуючись ст. ст.94, 162, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області оформлене протоколом засідання тимчасової робочої групи з питань направлення громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби від 18.03.2016р. №2 в частині відмови ОСОБА_1, 28.05.1995року народження у направлені на проходження альтернативної (невійськової) служби.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 про направлення позивача на проходження альтернативної (невійськової) служби, з урахуванням правових висновків викладених у рішенні суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області судовий збір в розмірі 1102,40 грн. на користь ОСОБА_1 .
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_6