про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2016 року № 810/2759/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Платформа можливостей", яке було прийнято 23 серпня 2016 року (реєстраційний номер квартири АДРЕСА_1 1006739832116);
- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Платформа можливостей", яке було прийнято 23 серпня 2016 року (реєстраційний номер квартири АДРЕСА_1 1006739832116).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Судом встановлено, що адміністративна позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорту громадянина України як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії сторінок якого до позовної заяви не долучені.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.
Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077, передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.
Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року N 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401.
Аналогічним чином до паспортного документа вносяться відомості про зареєстроване місце перебування особи (Розділ ІV Порядку).
Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.
Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно також для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності розгляду справи.
Крім того, у позовній заяві позивач, обґрунтовуючи дотримання ним встановленого ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення з даною позовною заявою до суду, зазначив про те, що спірне рішення про реєстрацію права на квартиру АДРЕСА_2 було прийнято 23.08.2016.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано копії спірного рішення або інших доказів, які б підтверджували дотримання позивачем строку звернення з даною позовною заявою до суду або свідчили про наявність у позивача поважних причин пропуску такого строку.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність надання відповідних доказів суду.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Вказана норма була порушена позивачем, оскільки ним не були надані докази, які зазначені в позовній заяві та якими позивач обґрунтовує свої вимог, а саме:
- Свідоцтво про право власності від 28 жовтня 2015 року;
- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень;
- Лист ЖБК «Нектарний» на підтвердження обставини, що позивач є членом кооперативу;
- Акт ЖБК «Нектарний» на підтвердження обставини, що ТОВ "Платформа можливостей" не є членом кооперативу;
- Акт ЖБК «Нектарний» на підтвердження обставини, що ТОВ "Платформа можливостей" не сплачувало пайовий внесок;
- Акт на підтвердження обставин, що ЖБК «Нектарний» не видавав довідок ТОВ "Платформа можливостей";
- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження обставини, що на ім'я ТОВ "Платформа можливостей" зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3;
- Реєстраційну справу №1006739832116 на підтвердження відсутності документів, які виступають підставою для набуття права власності;
- Повідомлення про початок досудового розслідування, що підтверджує інформацію про те, що ЖБК "Нектарний" звернувся до органів досудового розслідування з приводу підробки документів;
- Реєстр членів кооперативу ЖБК "Нектарний" на підтвердження того, що ТОВ "Платформа можливостей" не є членом даного кооперативу.
Більш того, до адміністративного позову не було додано копії спірного рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Платформа можливостей", яке було прийнято 23 серпня 2016 року (реєстраційний номер квартири АДРЕСА_1 1006739832116).
Не зазначені позивачем і причини неможливості надання таких доказів.
Відповідно до частини 2 статті 110 КАС України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.
Проте, невиконання позивачем приписів ч. 2 ст. 106 КАС України та ненадання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду з метою її розгляду в одному судовому засіданні протягом розумного строку, оскільки не надає змоги визначити суть спірних відносин.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 58 КАС України.
Частинами 4 та 5 цієї статті унормовано, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.
Позовна заява ОСОБА_1 підписана та подана представником - адвокатом ОСОБА_3.
На підтвердження наявності у представника повноважень до позовної заяви доданий договір-доручення №092/01/2016 від 18.08.2016.
Проте, як зазначено вище, договором можуть підтверджуватися лише повноваження представника-адвоката, у зв'язку з чим обов'язково має бути наданий документ, що підтверджує відповідний статус, зокрема, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, передбачені статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однак, такі документи до матеріалів позовної заяви не додані.
Відповідно до частини 2 статті 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позову, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зазначено Житлово-будівельний кооператив "Нектарний", однак позивачем не вказано на стороні позивача чи відповідача необхідно залучити вказану особу, як і не зазначено обґрунтованих причин необхідності залучення такої третьої особи, а саме не вказано яким чином судове рішення в даній адміністративній справі може вплинути на права та обов'язки такої особи.
Крім того, суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові не було зазначено в якості третьої особи ТОВ "Платформа можливостей", в той час як рішення в даній адміністративній справі безумовно може вплинути на права та обов'язки вказаної юридичної особи, оскільки спірним рішенням про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.08.2016 було здійснено державну реєстрацію права власності саме за ТОВ "Платформа можливостей".
Таким чином позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву, в якій визначити склад третіх осіб, з урахуванням вимог даної ухвали.
Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
2. В 30-тиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме:
- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1;
- надати виправлені примірники позовної заяви (для суду, відповідачів та третіх осіб), з урахуванням вказаних судом зауважень (щодо зазначення третьої особи - ТОВ "Платформа можливостей");
- надати копію рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Платформа можливостей", яке було прийнято 23 серпня 2016 року (реєстраційний номер квартири АДРЕСА_1 1006739832116) та докази, які зазначені в позовній заяві та якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме: свідоцтво про право власності від 28 жовтня 2015 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, Лист ЖБК «Нектарний» на підтвердження обставини, що позивач є членом кооперативу, Акт ЖБК «Нектарний» на підтвердження обставини, що ТОВ "Платформа можливостей" не є членом кооперативу, Акт ЖБК «Нектарний» на підтвердження обставини, що ТОВ "Платформа можливостей" не сплачував пайовий внесок; акт на підтвердження обставин, що ЖБК «Нектарний» не видавав довідок ТОВ "Платформа можливостей"; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження обставини, що на ім'я ТОВ "Платформа можливостей" зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3, реєстраційну справу №1006739832116 на підтвердження відсутності документів, які виступають підставою для набуття права власності, Повідомлення про початок досудового розслідування, що підтверджує інформацію про те, що ЖБК "Нектарний" звернувся до органів досудового розслідування з приводу підробки документів; реєстр членів кооперативу ЖБК "Нектарний" на підтвердження того, що ТОВ "Платформа можливостей" не є членом даного кооперативу;
- документи, що підтверджують статус адвоката ОСОБА_3, зокрема, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2759/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кушнова А.О.