17 серпня 2016 року Справа № 810/2068/16
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОСТАР" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Овостар" звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2015 № 125130005/2015/610141/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
Як стверджував позивач, він не погодився з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товару, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі та перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов'язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. У подальшому позивач скористався наданим законом правом і звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості, про відмову у прийнятті митної декларації (оформленої карткою відмови).
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості, у наданих декларантом документах біло виявлено розбіжності, крім того, спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка показала, що контролю потребують документи, що зазначені у митній декларації, та правильність визначення митної вартості товару. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Як стверджував відповідач, оскільки позивач відмовився надати митному органу витребувані ним документи, митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВОСТАР" є юридичною особою, що зареєстрована 31.07.2002 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 01.02.2006 № 13331200000000620).
У грудні 2015 року позивач здійснював ввезення на територію України товару (кормова добавка) придбаного у компанії "DSM Nutritional Products Sp. z o.o." (Польща) на підставі контракту від 28.03.2013 № UA-005-2013, митне оформлення якого здійснювалось через Київську митницю ДФС.
З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію від 18.12.2015 № 125130005/2015/551175, в якій задекларував товар "Сіркоорганічна сполука Метіонін (амінокислота), DL-Метіонін кормовий 99% - 6000 кг - 240 упаковок, товарний індекс НОМЕР_1. № CAS відсутній ", вагою 6000 кг, ціна товару - 122899,00 євро.
Митну вартість товару позивач визначив за основним методом (за ціною договору (контракту)), що базується на ціні, яка фактично сплачена позивачем за товар - 112890,00 євро, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс євро: 25.46298800) становить 2874516,72 грн.
До вказаної митної декларації позивач також додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару, а саме: (d 2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) 921790 від 16.12.2015; (2950) книжку МДП (Carnet TIR) ХК. 78767248 від 16.12.2015, 07.02.2016; (3014) прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 03.12.2015; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) № НОМЕР_2 від 15.12.2015; (d 3141) пакувальний лист б/н від 15.12.2015; (d 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 03.12.2013; (d 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 103 від 03.12.2015; (d 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 20.12.2013; (d 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 24.12.2014; (d 4104) внутрішній договір складського зберігання № UA-005-2013 від 28.03.2013, 31.12.2015; (d 5053) ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 ЄДР - 00 № 204274 від 18.12.2015;
(d 5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 16.12.2015; (d 5502) інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару № 2730 від 16.12.2015; (5506) повідомлення декларанта про те, що імпортований товар не призначений для продажу (реалізації) № ОВ-17/12/15-1 від 17.12.2015; (d 6001) міжнародний ветеринарний сертифікат № 1438/0600 368/2015 від 16.12.2015; (6018) відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, а саме: номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації № АА-05807-04-15 від 10.06.2015; (d 7011) сертифікат про походження товару загальної форми № PL/MF/AK 0468026 від 15.12.2015; (d 9000) сертифікат аналізу б/н від 10.12.2015; (d 9610) копію митної декларації країни відправлення № 15PL445010E0502750 від 16/12.2015; (9901) інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1/00-1/1/1 від 21.12.2015.
Під час судового розгляду представник митного органу пояснив, що під час прийняття митної декларації позивача спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) за наступними профілями ризиків:
101-1 "витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або належним чином засвідчених копій таких документів";
105-2 "контроль правильності визначення митної вартості товарів".
Крім того, під час розмитнення товару інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість та її складові частини.
Так, згідно з пунктом 2.1 контракту № UA-005-2013 від 28.03.2013, укладеного між позивачем (покупець) та компанією "DSM Nutritional Products Sp. z o.o." (Польща) (продавець), передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СІР- Україна, Київська область, Митний термінал. Згідно з правилами "Інкотермс 2010" (термін СІР (Carriage and Insurance Paid to) - (Фрахт / перевезення та страхування оплачені до (… назва місця)) це означає, що продавець передасть товар, випущений в митному режимі експорту, названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до зазначеного місця призначення. Це також означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після передачі товару продавцем перевізнику, а не коли товар досягне місця призначення. Однак, згідно з базисом поставки на умовах CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати чи пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Таким чином, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.
З даних митної декларації від 18.12.2015 № 125130005/2015/551175 убачається, що в ній визначено, що поставка товару здійснвалась на умовах СІР, Київ, які не відповідає умовам контракту.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, дана невідповідність в умовах поставки була усунута позивачем шляхом укладання додаткової угоди між продавцем і покупцем товару. Але, як з'ясувалось, це відбулось після завершення митного оформлення вказаного товару. Представник позивача також пояснив суду, що копію вказаної додаткової угоди позивач до Київської митниці ДФС не подавав.
Крім того, під час митного оформлення товару декларант не подав митному органу у складі документів договір страхування вантажу, хоча це й передбачено умовами договору та відповідає базису поставки на умовах СІР. Як пояснив позивач, даний договір не був наданий через те, що він у позивача відсутній.
У той же час, на підставі довідки від 03.12.2015 про вартість товару (калькуляцію), виданої імпортером - компанією "DSM Nutritional Products Sp. z o.o.", убачається що загальна вартість товару складає 4.71 євро/кг, що відповідає вартості товару, заявленій у митній декларації. Однак, як убачається з аналізу складових вартості, серед них відсутня вартість страхування.
Таким чином, посадові особи митного органу дійшли висновку, що в документах, які були подані декларантом до митного оформлення товару, існують розбіжності.
У зв'язку з цим інспектор митного органу, що здійснював митне оформлення товару, надіслав позивачу (декларанту) електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, передбачені пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом від 21.12.2015 № ОВ-21/12/15-1 ТОВ "ОВОСТАР" звернулось до Київської митниці ДФС з проханням про прийняття рішення про розмитнення товару без урахування термінів передбачених статтею 53 Митного кодексу України, тому що підготовка додаткових документів по митній декларації від 18.12.2015 № 125130005/2015/551175 займе 2-4 дні, а кормові добавки необхідні для використання у роботі підприємства.
21 грудня 2015 року Київська митниця ДФС прийняла рішення № 125130005/2015/610141/2 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) за ціною 5.11 євро/кг. При цьому, митний орган використав митну декларацію від 28.09.2015 № 125130005/2015/547824, яка подавалась позивачем до митного органу під час попереднього митного оформлення ідентичного товару .
Оскільки позивач відмовився надати додаткові документи, посадовою особою митного органу прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 21.12.2015 № 125130005/2015/00245.
21 грудня 2015 року позивач подав до Київської митниці ДФС нову митну декларацію № 125130005/2015/551271, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, що підтверджуються відповідними відмітками на митній декларації.
У зв'язку з цим уповноваженою особою Київської митниці Міндоходів прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг шляхом проставляння відповідного штампу на митній декларації від 21.12.2015 № 125130005/2015/551271.
У подальшому позивач, не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості та фактом переплати митних платежів до Державного бюджету України, звернувся до суду з даним позовом.
При цьому, як пояснив суду представник позивача, після завершення митного оформлення товару позивач до митниці із заявами про перегляд рішення про коригування митної вартості товару не звертався, додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг митному органу не подавав, а наявні у справі додаткові документи надав одразу до суду у зв'язку з пред'явленням даного позову.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною сомовою статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
В силу положень частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У справі, що розглядалась, суд встановив, що митний орган мав обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару, що ввозився позивачем на територію України, адже у наданих декларантом документах біло виявлено розбіжності, зокрема, щодо невідповідності місця поставки, суперечностей з приводу відомостей про страхування товару та вартості такого страхування, а також спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості. У подальшому декларант не надав митному органу витребувані документи, що усувають ці розбіжності, а також не надав їх митному органу протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг. При прийнятті рішення про коригування митної вартості та визначення вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів митний орган дотримався вимог частини третьої статті 57 Митного кодексу України, згідно з якою кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОСТАР" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2015 № 125130005/2015/610141/2, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 серпня 2016 р.