Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 серпня 2016 р. Справа №805/2448/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 15:40
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Молочної І.С.
при секретарі судового засідання Зимі М.О.
за участю
представника позивача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності
представника відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» до Маріупольської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове оскарження рішення № 55 від 14.07.2016 року в сумі 8627,17, -
встановив:
04 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Маріупольської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач) з вимогами про часткове оскарження рішення № 55 від 14.07.2016 року в сумі 8627,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (який діяв на час видачі розглядаємих лікарняних листків). Адже положеннями статті 36 вказаного Закону визначено виключні підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності та не містять такої підстави як надання оформленого з порушенням норм чинного законодавства листка непрацездатності.
Разом з тим, підтримуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що страхові випадки по розглядаємим лікарняним листкам настали, що не ставиться під сумнів відповідачем як страховиком, що виключає твердження контролюючого органу про порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування та неправомірне використання коштів Фонду.
Відповідач в судове засідання не направив свого представника, разом з тим засобами поштового зв'язку подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Крім того, відповідачем подано заперечення проти адміністративного позову, якими контролюючий орган зазначає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та правомірним, прийнято відповідно до норм Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», адже позивачем призначено допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах на підставі лікарняних листків, що заповнені без дотримання Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. N 532/274/136-ос/1406, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за N 1456/10055 (Далі - Інструкція № 531).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» взято на облік Маріупольською міською виконавчою дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальника по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 23.11.2006 року за № 140290008411.
Відповідачем як контролюючим органом проведено планову перевірку дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам, в період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року та дотримання порядку використання виділених коштів Фонду в період з 01.01.2015 року по 01.04.2016 року в Товаристві з обмеженою відповідльністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш», про що складено відповідний ОСОБА_2 б/н від 09.06.2016 року (Далі - ОСОБА_2 перевірки від 09.06.2016 року).
Так, перевіркою встановлено порушення порядку використання коштів Фонду, згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (Далі - Закон № 2240), що діяв до 31.12.2014 року, на загальну суму 8689,92 грн.
По-перше, контролюючим органом зазначено, що в порушення частини 2 статті 53 Закону № 2240 та пункту 6 Порядку № 1266 позивачем як страхувальником невірно визначено розрахунковий період розрахунку середньоденної заробітної плати по лікарняним листкам АГК № 326717 на суму 37,65 грн. та АГК № 406154 на суму 25,10 грн.
З встановленням такого порушення представник позивача погодився, та не оскаржує рішення в цій частині.
По-друге, перевіркою встановлено порушення правильності призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та порядку використання страхових коштів по наступним листам непрацездатності.
ОСОБА_2 АВШ № 090815 з 10.01.2013 року по 19.01.2013 року, оформленому з порушенням п.п.3.1 п.3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, оскільки невірно зазначено назву підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомогу Фонду по такому листку непрацездатності профінансовано 18.02.2013 року, в той час як заява-розрахунок сформована 11.02.2013 року, а протокол № 2 складено лише 28.02.2013 року, що є порушенням порядку використання страхових коштів на суму 231,42 грн.
ОСОБА_3 АВШ № 090948 з 18.01.2013 року по 26.01.2013 року, оформленому з порушенням п.п.3.1 п. 3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст.51 Закону № 2240, оскільки невірно зазначено назву підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 18.02.2013 року, в той час як заява-розрахунок сформована 11.02.2013 року, а протокол № 2 складено 28.02.2013 року, що є порушенням порядку використання страхових коштів на суму 161,76 грн.
ОСОБА_4 АВШ № 528390 з 04.02.2013 року по 14.02.2013 року, оформленому з порушенням п.п.3.1 п.3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, оскільки невірно зазначено назву підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 21.03.2013 року, в той час як заява-розрахунок сформована 14.03.2013 року, а протокол № 3 складено лише 31.03.2013 року, що є порушенням порядку використання страхових коштів на суму 473,70 грн.
ОСОБА_5 АВШ № 029947 з 14.05.2013 року по 23.05.2013 року, оформленому з порушенням п.п. 3.1 п. 3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч.1 ст.51 Закону № 2240, оскільки невірно зазначено назву і місцезнаходження підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 10.07.2013 року, в той час як заява-розрахунок сформована 11.06.2013 року, а протокол № 6 складено лише 30.06.2013 року, що є порушенням використання страхових коштів на суму 298,68 грн.
ОСОБА_6 АВШ № 882185 з 17.05.2013 року по 19.09.2013 року, оформленому з порушенням п.п. 3.1 п. 3, п. 9 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, оскільки відсутня печатка завідувача жіночої консультації та місце знаходження підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 10.07.2013 року, в той час як заява-розрахунок сформована 11.06.2013 року, а протокол № 6 складено лише 30.06.2013 року, що є порушенням використання страхових коштів на суму 4843,44 грн.
ОСОБА_7 АГК № 353804 з 26.09.2013 року по 04.10.2013 року, оформлений з порушенням норм п.п.3.1 п. 3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, оскільки невірно зазначено назва та відсутнє місце знаходження підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 29.11.2013 року, в той час як заява-розрахунок сформована 10.10.2013 року, а протокол № 10 складено лише 31.10.2013 року, що є порушенням використання страхових коштів на суму 1423,87 грн.
ОСОБА_8 АГК № 394175 з 11.09.2013 року по 24.09.2013 року, оформлений з порушенням норм п.п.3.1 п. 3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, оскільки невірно зазначено назву підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 29.11.2013 року, в той час як заява-розрахунок сформована 10.10.2013 року, а протокол № 10 складено лише 31.10.2013 року, що є порушенням використання страхових коштів на суму 255,78 грн.
ОСОБА_9 АГК № 689452 з 17.02.2014 року по 04.03.2014 року, оформлений з порушенням норм п.п. 3.1 п. 3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, оскільки невірно зазначено назву та відсутнє місце знаходження підприємства застрахованої особи. При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 08.04.2014 року, в той час як заява-розрахунок сформована 14.03.2014 року, а протокол № 3 складено 12.03.2014 року, що є порушенням використання страхових коштів на суму 542,52 грн.
ОСОБА_10 АГК № 413633 з 08.04.2014 року по 16.04.2014 року, оформлений з порушенням п.п.3.1 п. 3 Інструкції № 532, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, оскільки відсутній штамп та печатки закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». При цьому, контролюючим органом зазначено, що допомога Фонду по такому листку непрацездатності профінансована 29.05.2014 року, в той час як заява-розрахунок сформована 07.05.2014 року, а протокол № 4 складено 30.04.2014 року, що є порушенням використання страхових коштів на суму 396,00 грн.
З огляду на викладене, контролюючим органом під час перевірки встановлено неправомірність використання коштів Фонду в розмірі 8689,92 грн. При цьому, позивач погоджується з встановленим порушенням на суму 62,75 грн. (37,65 грн. + 25,10 грн.), та заперечує проти встановленого порушення на суму 8627,17 грн.
На підставі вказаного ОСОБА_2 перевірки від 09.06.2016 року відповідачем прийнято спірне рішення про повернення коштів Фонду за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 55 від 14.07.2016 року, яким за порушення частини 2 статті 53, абзацу 1 частини 1 статті 51 Закону № 2240 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» повернути неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 8689,92 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в судовому засідання пояснення представника позивача, враховуючи, що позивач частково погодився з рішенням про повернення коштів Фонду за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 55 від 14.07.2016 року та оскаржує його лише в частині визначення порушення абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 на суму 8627,17 грн, суд дійшов наступного висновку.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III (Далі - Закон № 2240), що діяв до 31.12.2014 року, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом. (статті 1 Закону № 2240).
Частиною першою статті 4 Закону № 2240 передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають, зокрема, застраховані громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Як встановлено матеріалами справи, позивач є страхувальником по коштах Фонду, а особи відносно яких видано розглядаємі лікарняні листки - застрахованими особами, що відповідачем як страховиком не оспорюється та не ставиться під сумнів. Отже, до позивача застосовується законодавство загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Статтею 5 Закону № 2240 визначено принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Зокрема, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється за принципами державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав та обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
В свою чергу, застраховані особи мають право, зокрема, отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом (статті 29 Закону № 2240).
Статтею 34 Закону № 2240 визначено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зокрема, такі види витрат як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 цього Закону), та допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону).
В порядку абзацу першого статті 51 Закону № 2240 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. N 455, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за N 1005/6196 (Далі - Інструкція № 455) розроблена відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та визначає порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.
Так, право видачі листків непрацездатності надається лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров'я (пункт 1.4.1. Інструкції № 455).
При цьому, за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України (пункт 8.3 Інструкції № 455).
З огляду на викладені вище обставини, суд констатує, що єдиним належним доказом, що посвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. N 532/274/136-ос/1406, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за N 1456/10055 (Далі - Інструкція № 532) визначає порядок заповнення листка непрацездатності.
Так, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.
Пунктом 2.2. Інструкції № 532 визначено, що паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім'я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного.
Відповідно пункту 3.1. Інструкції № 532 підкреслюється слово "первинний" або "продовження" із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження. Чітко вказуються: назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності"; дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою вказується рік), прізвище, ім'я, по батькові непрацездатного (повністю); число повних років (цифрами); стать підкреслюється; місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).
Пунктом 9 Інструкції № 532 регламентовано, що у графі "Діагноз первинний" позначається термін вагітності на час звернення, у графі "Діагноз заключний" - орієнтовний термін пологів, у графі "Причина непрацездатності:" - "вагітність та пологи"; у графі "Режим:" - "амбулаторний та стаціонарний"; у графі "Звільнення від роботи" одним рядком записується сумарна тривалість відпустки з відміткою дати відкриття ЛН, у графі "Стати до роботи" - дата закінчення відпустки. ЛН затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, для іногородніх жінок - додатково керівником закладу охорони здоров'я. ЛН завіряється печаткою закладу охорони здоров'я. Додаткові дні післяпологової відпустки при патологічних пологах і багатоплідній вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд констатує, що листок непрацездатності є багатофункціональним документом, з обов'язковими реквізитами і даними, за правильність заповнення якого несе відповідальність лікар, що посвідчує тимчасову непрацездатність.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що розглядаємі листки непрацездатності, на підставі яких виплачено допомогу по непрацездатності, в частині, що заповнюється лікарем не відповідають правилам Інструкції № 532, в частині зазначення назви і місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю). Адже, з них вбачаються скорочені назви підприємства страхувальника.
Разом з тим, з огляду на те, що такі дані відповідно до пункту 2.2. Інструкції № 532 заповнюється лікарем виключно зі слів непрацездатного, без додаткового витребування довідок про місце роботи, при цьому, скорочені назви даються можливість ідентифікувати особу страхувальника, суд не приймає до уваги твердження контролюючого органу про порушення порядку використання страхових коштів, оскільки з таких листків непрацездатності можна встановити підприємство страхувальника.
Щодо відсутності штампу закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності" та печатки завідувача жіночої консультації на розглядаємих листках непрацездатності відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_10, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Як встановлено судом вище, саме лікарі несуть відповідальність за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що з положень статті 28 Закону № 2240 вбачається, що страховик має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам. Крім того, страховик зобов'язаний: здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону.
Пунктом 8.1. Інструкції № 455 передбачено, що контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання.
При цьому, за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України (пункт 8.3 Інструкції № 455).
Отже, як встановлено судом вище, відповідальність за недотримання Інструкції № 532 несе лікар, що видав листок непрацездатності. При цьому, відповідач як контролюючий орган у сфері соціального страхування з тимчасової втрати працездатності наділений повноваженнями та функціями щодо контролю за закладами охорони здоров'я та притягнення до відповідальності за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність.
З огляду на викладе, враховуючи, що відповідач не оспорює настання страхових випадків по розглядаємих листах непрацездатності, суд не приймає до уваги твердження відповідача про обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення в зв'язку з порушенням порядку заповнення листків непрацездатності.
Відносно твердження відповідача, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, що на підприємстві позивача створена комісія із соціального страхування підприємства, яка при вивченні розглядаємих лікарняних листків мала відмовити у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, то суд не приймає його до уваги з огляду на наступне.
Положеннями частини 3 статті 50 Закону № 2240 регламентовано, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.
Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року N 25, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 636/15327 (Далі - Положення № 25).
Положенням № 25 передбачено, що Комісія (уповноважений) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини 3 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Відповідно до пункту 2.2. Положення № 25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення виплати його (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Разом з тим, пунктом 3.1.1. Положення № 25 передбачено, що приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо.
Суд, констатує, що комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженням щодо призначення матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності. Разом з тим, така комісія із соціального страхування підприємства зобов'язана діяти відповідно до Конституції України та керуватися Законом № 2240, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Положенням № 25.
В той же час, нормами статті 36 Закону № 2240 встановлено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Так, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
З огляду на викладене, суд критично оцінює твердження відповідача, як підставу для прийняття оскаржуваного рішення, що встановивши такі недоліки лікарняного листка як зазначення скорочених назв страхувальника та не зазначення його місцезнаходження, позивач міг прийняти рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). Адже, нормами статті 36 Закону № 2240 визначено виключні підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Тобто у позивача не було законних підстав для відмови у призначенні та наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Враховуючи, що застрахованою особою надано листки непрацездатності, що посвідчували настання страхових випадків, а кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання (стаття 20 Закону № 2240), позивачем правомірно прийнято рішення про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, адже будь-які інші законні підстави для прийняття іншого рішення комісією із соціального страхування підприємства відсутні.
Щодо твердження відповідача, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, що допомога профінансована на підставі заяв-розрахунків, сформованих раніше, ніж протоколи про призначення матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності), то суд не приймає таке твердження до уваги. Адже, фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду (стаття 21 Закону № 2240). Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
З огляду на те, що відповідач як робочий орган відділень Фонду розглянув такі заяви-розрахунки та профінансував допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі наданих заяв-розрахунків, то у нього відсутні підстави для оспорювання правомірності виплати за такими заявами-розрахунками.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зважаючи на те що.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом, а відповідальність за правильність заповнення листків непрацездатності покладена на лікарів, при цьому такі реквізити як назва та місцезнаходження підприємства записуються зі слів непрацездатного. Оскільки відповідач не оспорює факт настання страхових випадків з тимчасової непрацездатності застрахованих осіб, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже позивач навіть при виявленні деяких незначних порушень заповнення листків непрацездатності, не міг відмовити у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, адже Законом № 2240 визначено виключні підстави відмови у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності.
Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що платіжним дорученням № 665 від 22 липня 2016 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1450,00 грн., в той час відповідно до Закону України «Про судовий збір» належним розміром судового збору за розглядаємий спір є 1378,00 грн., суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн. за рахунок асигнувань відповідача.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки позивач просить відшкодувати сплату судового збору, то сума судового збору сплачена в більшому розмірі від встановленого Законом України «Про судовий збір», а саме: в розмірі 72,00 грн., підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 55 від 14.07.2016 року про повернення коштів Фонду за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 8627,17 грн.
3. Стягнути зі Маріупольської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 26081177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» (код ЄДРПОУ 34697161) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» (код ЄДРПОУ 34697161) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 72 (сімдесят дві) грн. за рахунок Державного бюджету України.
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.
6. Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2016 року.
7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Молочна І. С.