Справа № 2а-29/2008 р.
19 травня 2008 p.
Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:
головуючи) судді Радченка В.Є.
при секретарі Смоліній М. С.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської радипро визнання неправомірними відмови у виплаті разової грошової допомоги та стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2007 роки та про стягнення 6839 грн. недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2007 роки, -
20 березня 2008 року позивач позивач звернувся до суду з позовом до відповідача управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірними відмови у виплаті разової грошової допомоги та стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2007 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом другої групи в наслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII має статус інваліда війни. На підставі ч.5 ст. 13 вказаного закону щорічно до 05 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 3 групи. Відповідач сплачуавав позивачу меншу суму, внаслідок чого позивач просить стягнути накопичений борг в розмірі 6839 грн.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача за довіреністю, ОСОБА_2 , позовні вимоги не визнав. З письмових заперечень відповідача та з пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що позивачу проводились виплати за рахзунок коштів Державного бюджету України у розмірах, встановлених Законами України «Про Державний бюджет» за 2005-2007 pp.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.Позивач є інвалідом третьої групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів
2
війни - інвалідів війни. ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 р. встановлена інвалідам війни третьої групи виплата щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Цією ж статтею передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України №3551-XII, здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону відповідно до ст. 17-1 цього закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. На відповідача покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивачу була здійснена виплата щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня за 2007 р. - 300 грн.„ що підтверджується довідкою відповідача № 01-562 від 25.02.2008 р.
Законами України «Про державний бюджет України» за 2005-2007 pp. для інвалідів війни третьої групи встановлені конкретні розміри щорічної грошової допомоги: ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 р.» в сумі 270 грн. ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.» в сумі 270 грн. ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» в сумі 360 грн.
Щодо виплати спірної грошової допомоги у у 2007 р. у сумі 300 грн. суд визнає зазначену виплату неправомірною з огляду на наступне.
Пунктом 1 рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі положення статті 29 (щодо встановлення розміру одноразової грошової допомоги) та пункту 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги. Конституційний суд зазначив, що положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.) Враховуючи зазначене виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у у 2007 році у сумі 300 грн., є такою, що порушує норми спеціального закону.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла на момент спірної виплати за 2007 рік, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначену законом. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966, крім того Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ, а саме статтею 1 якого передбачено, що прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Згідно ст. 17 до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Суму прожиткового мінімуму на 2007 р. на одну особу, яка втратила працездатність з розрахунку на місяць встановлено Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006 р. № 489-V у розмірі 406 грн. з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. при цьому ст. 62 цього закону встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за
3
віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 р. складав 410, 06 грн.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік повинен складати : 410, 06x7=2870, 42 грн. Замість передбачених за Законом № 3551-12 сіми мінімальних пенсій за віком, які складають 2870, 42 грн., позивачу виплачено тільки 300 грн., тобто недоплачена сума допомоги складає 2870, 42-300=2570, 42 грн.
Стосовно позовних вимог позивача про стягнення недоплати щорічної компенсації на оздоровлення за 2005 та 2006 роки, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік №3235-1У від 20.12.2005 року зупинена на 2006 рік дія абзацу четвертого частини 4 статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомогу у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати. Призупинення дії закону не дає підстав для його застосування.
Позивачеві проводилась за 2005, 2006 роки виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах передбачених Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, суд вважає такі виплати правомірними, оскільки такі виплати проводились відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» та ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», які встановлюють розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, ці норми не визнані неконституційними, що доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначені роки.
З огляду на вище наведене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірах менших від 7 мінімальних пенсій за віком за 2007 рік є неправомірними.
Таким чином. Суд вважає, що вимоги позивача до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки підлягають частковому задоволенню.
На підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 p., Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 p., керуючись ст. ст. 5-15, 159-163, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірними відмови у виплаті разової грошової допомоги та стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2007 роки та про стягнення 6839 грн. недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2007 роки задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області про відмову ОСОБА_1 в виплаті разової щорічної допомоги до 05 травня 2007 р. в розмірах, встановлених законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
4
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007 роки в сумі 2570 (дві тисячі п"ятсот сімдесят) грн. 42 копійок.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради відмовити.
постанова може бути повністю або частково оскаржена сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Донецького адміністративного суду через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.